США більше не можуть ігнорувати, що російський диктатор Володимир Путін не прагне миру. Незважаючи на вигідну пропозицію щодо припинення бойових дій, правитель РФ відмовляється від компромісу. Якщо Вашингтон справді має намір досягти стабільної угоди, йому слід посилити свої умови, пише Bloomberg.
Зусилля адміністрації США з активізації дипломатичних зусиль для завершення війни в Україні заслуговують на визнання. Однак у прагненні досягти домовленості запропоновані ініціативи часто виглядали як поступки, які задовольняють переважно Кремль. Для досягнення сталого світу США доведеться висунути сильніші аргументи та посилити тиск на Путіна, щоб змусити його до конструктивних рішень.
Як повідомляють численні джерела, американські представники запропонували план припинення вогню, яким Росія зберігає контроль над більшістю нині окупованих українських територій. До того ж план передбачає значне послаблення санкцій. Не виключено, що США офіційно визнають анексований у 2014 році Крим.
Україні дозволять залишити свої збройні сили, проте гарантії безпеки будуть розмиті і забезпечуватимуть лише коаліцію союзників без прямої участі США. Принаймні протягом терміну чинної американської адміністрації членство в НАТО буде заблоковане. Інші деталі обговорюватимуться вже після припинення бойових дій.
Попри таку вигідну пропозицію Путін не демонструє готовності до припинення вторгнення — він наполягає на контролі над усіма чотирма українськими регіонами, які зараз частково окуповані.
У відповідь українські чиновники вимагають чіткіших гарантій подальшої військової підтримки з боку США: не обов'язково безпосередньої присутності, але включаючи ППО, кіберзахист, розвіддані та підтримку миротворчих сил союзників. Інакше перемир'я може бути лише паузою для відновлення російської армії. Остання угода, яка надає США пріоритетний доступ до українських корисних копалин, не замінює гарантій безпеки.
Як пише Bloomberg, Вашингтону слід врахувати дві важливі речі:
— По-перше, українці просто ухвалять капітуляцію, яка, на їхню думку, призведе до відновлення наступу. Незважаючи на відсутність значних успіхів у звільненні територій, українська оборона залишається стійкою. Наразі країна має найчисленнішу регулярну армію в Європі та активно нарощує власне виробництво зброї. Українці втомилися від війни, але не готові здатися.
— По-друге, російська перевага не є беззаперечною. За останні три роки просування військ РФ було повільним і коштувало Кремлю дуже дорого. Економіка військового типу зазнає тиску: інфляція, нестача робочої сили, високі ставки та зменшення валютних резервів підривають її стабільність. Зниження нафтових цін також зменшує основні доходи бюджету.
«Чим довше триває війна, тим більший ризик економічного колапсу та соціальних заворушень удома. У Путіна є вагомі підстави прагнути угоди — і підстав боятися тиску з боку Америки, якщо він цього не зробить», — робить висновок видання.
Американські чиновники вже натякнули, що зробили фінальну пропозицію та готові «відійти», якщо сторони не знайдуть компромісу. Це краще, ніж укладати фіктивну угоду, яка «винагороджує агресію та провокує майбутні війни».
Однак більш результативним кроком було б публічно задекларувати готовність США підтримати миротворчі зусилля на місцях, продовжувати допомогу українській армії та оборонній галузі, сприяти інтеграції України до європейської системи безпеки та нарешті до ЄС.
Водночас США мають чітко дати зрозуміти Кремлю: у разі відмови від переговорів санкції буде посилено, включаючи вторинні заходи щодо покупців російської нафти, а військову та розвідувальну підтримку України буде розширено. Агенство підсумувало: «Яка б не була нинішня угода, Путін, швидше за все, продовжуватиме розглядати Україну як Росію, а свободу українців як загрозу. Отже, будь-яка мирна домовленість має ґрунтуватися на ефективному механізмі стримування майбутньої агресії. І саме США мають гарантувати цю безпеку».
Нагадаємо, Трампу вдалося переконати, що Путін його «водить за ніс».
