Спеціальний трибунал, який західні країни планують створити для переслідування за агресію проти України, не судитиме заочно російського диктатора Володимира Путіна доти, доки він залишається президентом Російської Федерації. Про це повідомляє Euronews із посиланням на європейських чиновників.
Вказується, що це положення поширюватиметься на прем'єр-міністра Росії Михайла Мішустіна та міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Судове переслідування цих високопосадовців буде дозволено лише в тому випадку, якщо обвинувачені будуть фізично присутні у залі суду, що малоймовірно, враховуючи, що Росія не визнає вторгнення в Україну злочинним та рішуче налаштована проти співпраці із Заходом.
Як варіант, заочний суд може бути проведений лише після виходу Путіна з посади президента.
Такі умови викладено у проекті угоди, яка забезпечить правову основу для створення спеціального трибуналу в рамках Ради Європи, правозахисної організації, що базується у Страсбурзі. Ця організація не входить до складу ЄС, але блок бере активну участь у процесі.
Технічна робота завершилася наприкінці березня під час зустрічі так званої «Основної групи» у Страсбурзі, яка підготувала три окремі проекти документів: двосторонню угоду між Україною та Радою Європи, статут спеціального трибуналу та угоду, яка визначає порядок управління спеціальним трибуналом.
Підписання має відбутися у Києві 9 травня, що збігається з Днем Європи, хоча точні терміни залежатимуть від політичного схвалення.
За словами співрозмовника, обмеження на заочний суд розглядаються як компроміс між країнами. Після кількох місяців обговорень цей стан став «вирішеною справою», яка практично не має шансів бути зміненою до презентації.
"Зрештою, йдеться про політику та переговори", - сказав чиновник.
Після того, як Київ підпише угоду, текст буде винесений на голосування у Парламентській асамблеї Ради Європи, де зібрано представників 46 країн, які входять до організації. Росія була виключена з організації невдовзі після початку війни.
Для ратифікації угоди потрібна більшість у дві третини голосів, що практично гарантовано завдяки широкій підтримці ініціативи серед країн-членів.
Деякі країни, які займають дружні позиції Росії (такі як Угорщина та Сербія), можуть утриматися або проголосувати проти, хоча індивідуальне вето не накладатиметься.
Очікується, що демократичні країни за межами континенту, такі як Канада, Австралія, Нова Зеландія та Японія приєднаються до ініціативи, що підвищить її легітимність.
Повідомляється, що США, які розпочали зближення з Росією, навряд чи візьмуть у ній участь.
"Понад 38 держав висловили політичну підтримку створенню трибуналу, а також Європейський союз", - повідомив Euronews представник Ради Європи.
За словами офіційних осіб, після ратифікації угод трибунал базуватиметься в Гаазі - місті з давніми традиціями в галузі міжнародного права, де вже працюють Міжнародний суд (ICJ) та Міжнародний кримінальний суд (ICC).
Як пише The Telegraph , посилаючись на обізнані джерела, Великобританія має намір підтримати ініціативу про створення міжнародного трибуналу для суду над Володимиром Путіним, засновану на моделі Нюрнберзького процесу, незважаючи на опір президента США Дональда Трампа.
За даними видання, вже у травні Лондон планує виступити у Раді Європи з військово-політичним керівництвом до відповідальності за злочин агресії проти України.
У публікації йдеться про те, що підтримка з боку Британії стала результатом активного лобіювання з боку Філіпа Сендса, директора Центру міжнародних судів та трибуналів Університетського коледжу Лондона. Ідею трибуналу також підтримали колишній прем'єр-міністр від Лейбористської партії Гордон Браун та низка екс-міністрів від Консервативної партії.
Нагадаємо, ордер на арешт Путіна діятиме до кінця його життя.
