Правовий статус мільйонів українських біженців у ЄС може опинитися під загрозою. Наразі немає чіткого плану, який дозволить їм залишитися після припинення вогню з Росією. Про це повідомляє Euractiv.
Після вторгнення Росії у лютому 2022 року Директива ЄС про тимчасовий захист (TPD) стала порятунком для майже 4,3 мільйонів українців.
Директива дозволяє країнам ЄС надавати українцям право жити, працювати та отримувати доступ до послуг, більшість з яких перебувають у Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині. Оскільки переговори про припинення вогню продовжуються, ця страхова сітка може бути зруйнована.
Нещодавні опитування показують, що кількість біженців, які планують повернутися до України, знижується. Дані Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) показують зниження з 65% 2024 року порівняно з 77% попереднього року.
Частка тих, хто не визначився, зросла з 18% до 24% у 2024 році, а кількість тих, хто заявив, що не має надії повернутися, зросла більш ніж удвічі — з 5% до 11%.
Припинення вогню може повністю змінити ситуацію, надавши приймаючим країнам можливість вирішувати, чи послаблювати ці заходи захисту, домагатися інтеграції або підштовхувати біженців до повернення додому.
У блоці, який часто паралізований дебатами з питань міграції, будь-які дії на рівні ЄС щодо продовження тимчасового захисту, найімовірніше, будуть ускладнені політично
Зона надання притулку в ЄС, не використовувалася з моменту її прийняття в 2001 році-до тих пір, поки повномасштабне вторгнення Росії не призвело до її першого використання.
Минулого року уряди ЄС погодилися продовжити TPD до березня 2026 року, значно вийшовши за рамки початкових рамок, які передбачали дворічний період захисту із можливим продовженням на один рік. Будь-яке продовження здійснюється щорічно.
Однак, хоч директива і забезпечила швидкий захист, її тимчасовий характер створює незручності для українців.
Рівень захисту також залежить від країни. Кожна країна ЄС інтерпретує директиву по-різному у своєму національному законодавстві, що означає, що до українців ставляться по-різному залежно від того, де вони оселилися.
Єврокомісія заявила, що почала розглядати наступні кроки, включаючи питання про «продовжувати чи ні» тимчасовий захист, допомагати людям переходити на національні статуси для роботи, навчання чи возз'єднання сім'ї, а також надавати підтримку тим, хто вирішить повернутися до України.
Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан підтвердив, що Чехія, поряд з Німеччиною та Єврокомісією, бере активну участь у формуванні спільної відповіді в рамках польського головування. "Але конкретні умови ще доведеться обговорити", - сказав Ракушан.
Як стало відомо Euractiv, Єврорада має намір розглянути це питання на наступному засіданні Ради із внутрішніх справ у червні.
Представник міністерства внутрішніх справ Чехії Хана Мала підтвердила, що будь-яке рішення про припинення тимчасового захисту вимагатиме згоди всіх держав-членів, додавши, що вони очікують на досягнення спільної позиції ЄС у першій половині цього року.
Деякі країни не стали чекати Брюсселя і вдалися до пошуку «більш довгострокового постійного статусу».
Польща незабаром запропонує трирічний статус тимчасового резидента українцям, які мали безперервний тимчасовий захист упродовж як мінімум року.
У Чехії українцям, які там проживають більше двох років і мають роботу, буде доступний новий спеціальний п'ятирічний дозвіл на проживання з обов'язковим відвідуванням школи їхніми дітьми.
Але навіть Прага, одна з найбільших країн, що приймають, дала ясно зрозуміти, що не надаватиме жодних нових тимчасових заходів захисту «після закінчення війни», заявив міністр внутрішніх справ.
Інші столиці розробляють власні плани. Австрія, Італія, Естонія та Латвія активізуються із довгостроковими рішеннями, з різними рівнями захисту.
Міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що вже розробило варіанти дій, але рішення про те, які пропозиції будуть фактично висунуті з цього питання, прийматиме наступний уряд, наголосивши на необхідності єдиного європейського підходу.
Міністерство внутрішніх справ Словаччини підтвердило, що подальші кроки щодо переміщених осіб після закінчення російського вторгнення «зараз обговорюються на рівні держав-членів, включаючи Словаччину, а також на рівні ЄС».
Нагадаємо, Європа готується до нової хвилі біженців із України.
