Згідно з нещодавно опублікованим звітом Всесвітнього економічного форуму (ВЕФ) під назвою Navigating Global Financial System Fragmentation, економічні витрати глобальної фрагментації потенційно можуть перевершити пандемію Covid-19, а також світову фінансову кризу 2008 року (GFC).
Це відбувається головним чином через те, що все більше країн використовують світові торгові та фінансові системи для зміцнення своїх геополітичних позицій, насамперед через поєднання промислової політики, санкцій та інших економічних заходів.
За даними Лондонської фондової біржі (LSEG), з 2017 року обсяг санкцій вже зріс на 370%, а також за цей же період у всьому світі спостерігалося помітне збільшення кількості субсидій.
Це призвело до посилення фрагментації у світі. Глобальний валовий внутрішній продукт може потенційно скоротитися десь на 0,6 трлн доларів, а у випадках дуже високої фрагментації – до 5,7 трлн доларів (5,47 трлн євро) або на 5% через це.
Очікується, що основними чинниками потенційного зниження ВВП стануть скорочення транскордонних потоків капіталу та зниження обсягів торгівлі. Зниження економічної ефективності, ймовірно, посилить цю ситуацію. Аналогічно світова інфляція, за оцінками, зросте більш ніж 5% у разі дуже високого розщеплення.
Вплив фрагментації на зростання світового ВВП та інфляцію багато в чому визначається політикою лідерів окремих країн. У разі негативного сценарію фрагментація може призвести до повного економічного поділу: на східні блоки, що включають Росію, Китай та інші країни, та на західні блоки, що складаються із США та їхніх союзників.
Однак при меншій мірі фрагментації торговельні та капітальні потоки, ймовірно, суворо контролюватимуться лише у сферах, критично важливих для національної конкурентоспроможності та безпеки.
У разі високого ступеня фрагментації (розпаду інтеграційних зв'язків) країни, які не входять ні до Східного, ні до Західного блоку, можуть бути змушені торгувати тільки з тим блоком, який для них найбільш важливий в економічному плані.
Це Бразилія, Туреччина та Індія, а також інші країни Південно-Східної Азії, Латинської Америки та Африки. Ці країни потенційно можуть відчути падіння ВВП більш ніж на 10% у ситуації дуже високої фрагментації.
