Національний банк намагається продати Івано-Франківський лікеро-горілчаний завод одіозного бізнесмена Олега Бахматюка. Але той зміг залучити на свій бік поліцію та суд. Олег Бахматюк з 2019 року у розшуку та ховається від українського правосуддя в Австрії, пише видання Проблематик.
Також видання повідомляє: «Цього року Національний банк України максимально наблизився до того, щоб провести аукціон із продажу одного з найбільших лікеро-горілчаних заводів Західної України — Івано-Франківського. Власником цього підприємства потужністю понад 10 млн літрів горілки на рік є ТОВ «Станіславська торгова компанія» бізнесмена Олега Бахматюка.
Олег Бахматюк скандально відомий як колишній власник банків VAB та «Фінансова Ініціатива». НБУ визнав їх неплатоспроможними у 2014–2015 роках. Також він відомий як власник колись найбільшого в Україні аграрного холдингу Ukrlandfarming та яєчного холдингу «Авангард». З 2014 по 2019 рік Олег Бахматюк пройшов звивистий шлях від найбагатшого латифундиста зі статком майже $1 млрд, до одного з найбільших боржників Національного банку. У 2019 році НБУ оцінив загальні борги Бахматюка перед державою майже 30 млрд грн. У тому ж році Олега Бахматюка було оголошено в розшук НАБУ у справі про заволодіння 1,2 млрд грн стабілізаційного кредиту Нацбанку, виданого ВіЕйБі Банку. Тоді стало відомо, що скандальний бізнесмен виїхав з України заздалегідь, оселився у Відні і звідти керує залишками своєї бізнес-імперії.
У жовтні 2022 року Бахматюк отримав нову підозру. На цей раз у підкупі колишнього голови Державної фіскальної служби України Романа Насірова. За даними НАБУ, Олег Бахматюк через підконтрольну компанію виплатив Насірову у 2015–2016 роках близько 722 млн. грн. хабара за першочергове відшкодування майже 3,24 млрд. грн. ПДВ.
Незважаючи на подібні проблеми із законом, Олег Бахматюк все ще залишається багатою та впливовою персоною. Нещодавно він зумів переконати австрійських суддів, що його не можна віддавати українському правосуддю. Минулого року Кримінальний суд Відня ухвалив рішення про відмову в екстрадиції Олега Бахматюка до України у справі ВіЕйБі Банку.
Саме через банки Бахматюка і виник конфлікт навколо Івано-Франківського ЛГЗ. НБУ ще 2015 року вирішив позбавити Бахматюка алкогольного бізнесу. Після визнання ВіЕйБі Банку неплатоспроможним Нацбанк подав позов до Станіславської торгової компанії з вимогою звернути стягнення на завод і виставити його на відкриті торги. Справа в тому, що цей завод було передано НБУ в іпотеку за тим самим кредитом на 1,2 млрд грн. Але швидко ухвалити рішення суд не зміг. У справі зусиллями компанії Бахматюка було призначено судово-економічну експертизу.
І тривала ця процедура майже на п'ять років. Поки що у 2019 році господарський суд Києва не ухвалив рішення на користь НБУ. Незважаючи на те, що це рішення залишив чинним Верховний Суд у травні 2020 року, завод все одно не був виставлений на торги. Тому що компанія Бахматюка розпочала новий позов. На цей раз із державними виконавцями, які оцінили ринкову власність Івано-Франківського ЛГЗ у 41 млн грн. Суди розтягнулися до кінця 2023 року і закінчилися поразкою Бахматюка.
Однак Бахматюк все одно знайшов можливість вставити ціпки в колеса голові НБУ Андрію Пишному. Як стало відомо «Телеграфу», 15 травня Шевченківський суд Києва наклав арешт на вказаний ЛОМ в Івано-Франківську загальною площею 12 300 квадратних метрів. «Заборонити посадовим особам ДП „Сетам“, а також усім їхнім територіальним підрозділам, будь-яким органам Державної виконавчої служби України та/або будь-яким приватним виконавцям, у тому числі, але не виключно, Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, вчиняти будь-які дії спрямовані на реалізацію зазначеного вище майна», - зазначено у рішенні суду. Ініціатором арешту стала Станіславська торгова компанія. А зроблено це було в рамках кримінального провадження, відкритого ще 2020 року Шевченківським управлінням поліції «Про можливі неправомірні дії посадових осіб НБУ при реалізації майна ТОВ „Станіславська торгова компанія“. Відкрито це провадження було за заявою Громадського Союзу „Асоціація Захисту Вкладників”, засновник якої, київський юрист Арсен Маринушкин, кілька років судився з банками, втраченими Бахматюком, захищаючи їхніх клієнтів.
Чому Олег Бахматюк так завзято захищає завод? По-перше, підприємство досі залишається непогано укомплектованим (обладнанням для очищення та пом'якшення води від американської фірми Gulligan, лінією розливу від італійської Simi Packaging Machines). По-друге, затягування процесу грає на користь Бахматюка. Увесь час, поки йшли судові позови, заводом керує наближена до Бахматюка „Карпатська Горілчана Компанія“. Вона оформлена на юриста Тараса Фатулу, який працював членом наглядової ради „Авангарду“ Бахматюка. А вироблену „Карпатською Горілчаною Компанією“ на потужностях Івано-Франківського ЛГЗ горілку (під ТМ „Франківська“, Frankoff, „Прикарпатський бальзам“) досі можна вільно купити».
