Жартами жартами, але для мене головною новиною дня стала заява міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана про неготовність протиборчих сторін (України та Росії) до переговорного процесу. Він не бачить можливостей для переговорів у 2024 році. Хоча ще тиждень тому саме Туреччина висловлювала оптимізм щодо початку переговорів між Україною та Росією. Більше того: Туреччина готувалася стати майданчиком для переговорів. У кулуарах обговорювалася інформація, згідно з якою новий мирний план мав передбачати припинення вогню та фактичну згоду Києва на втрату територій (по лінії фронту, що нині склалася) в обмін на 300 мільярдів доларів, які Росія погодилася б передати Україні із заморожених на зарубіжних рахунках коштів. Зрозуміло, що Україна не визнавала б офіційно сформований кордон і продовжувала б заявляти, що рано чи пізно повернеться до кордонів 1991 року. Але за фактом бойові дії припинилися. По суті, до цього йшлося, і навіть у США нібито схилялися до такого варіанту.
Але що не так?
Події минулого тижня. Спроби напасти на територію Росії з української території. За наявною інформацією, у четвер на засіданні Радбезу РФ, а в неділю — на нараді з військовими Путін двічі повторив фразу про неможливість переговорів з Україною в нинішніх умовах та необхідність створення «санітарної зони» між Росією та Україною — шириною 30-50 км. Це рішення було продиктовано тим, що російські території були атаковані з українського боку досить великими групами озброєних осіб.
У Росії вважають, що за атаками стоять інтереси Великобританії, яка не вперше коригує поведінку українського керівництва. Якщо інформація є достовірною, це означає, що реальною метою ДРГ був не зрив виборів у Росії, як повідомляли деякі «аналітики», саме недопущення переговорного процесу. Що ж, схоже, операція досягла поставленої мети.
Хакан Фідан — людина більш ніж поінформована. Він — фігура номер два у негласній політичній ієрархії Туреччини, можливий наступник Ердогана. До свого призначення на посаду міністра закордонних справ тривалий час очолював спецслужби Туреччини. Особистий друг шефа МІ6 Річарда Мура та прес-секретаря Путіна Дмитра Пєскова, а також Ільхама Алієва, представників будинку Ротшильдів, представників багатьох арабських, ізраїльських і навіть іранських впливових кіл (дисертація Фідана була присвячена шиїтам у сучасному світі).
Його песимістичний прогноз навряд чи з'явився на голому місці. І тут варто згадати інший прогноз — не менш поінформованого Олега Дерипаскі, який прогнозував, що війна триватиме до травня 2025 року.
Так, можна й надалі радіти в соцмережах «захопленим селам Козинка і Теткіно», стрільбі та іншим елементам бравади, що широко тиражується у ЗМІ минулого тижня. А тим часом війна триває. І, швидше за все, переходить у нову фазу.
