Після останніх місцевих виборів 25 жовтня 2020 року регіональні лідерські партії, що носить ім’я їх засновників та одноосібних керманичів, на сьогодні поступаються загальнонаціональним парламентським брендам і сходять з місцевої політичної арени.
Був час, коли такі утворення були широко представлені на регіональному рівні. Так, згідно з доповіддю Інституту стратегічних досліджень за 4 грудня 2020 року їх вплив у той період збільшився більш ніж вполовину. Найбільш помітним він був на Сході, Півдні і Заході України. Серед найвідоміших тогочасних проєктів можна виокремити «Блок Кернеса «Успішний Харків», «Довіряй ділам» одеського мера Геннадія Труханова, «Єдина Альтернатива», яка пов’язана з мером Чернівців Романом Клічуком, і «Українська Галицька партія». Північ і центр країни були представлені партіями Віталія Кличка УДАР в Києві і області і «Рідний дім» Владислава Атрошенка в Чернігівській області. У центральній частині України помітними стали «Українська Стратегія Гройсмана» у Вінницькій області, ВО «Черкащани», «Рідне місто» в Полтавській області. Частково голоси регіональних партій забрала політична ініціатива міського голови міста Дніпро Бориса Філатова «Пропозиція», яка отримала переобраних мерів Миколаєва, Кропивницького і Житомира - Олександра Сенкєвича, Андрія Райковича і Сергія Сухомлина.
В 2022 році А. Райкович очолив обласну військову адміністрацію, а Сергій Сухомлин в 2024 році очолив Державне агентство з питань відновлення. Серед малих міст партія Філатова отримала перемогу в Бердичеві Житомирської області, де мером став Сергій Орлюк. Більшість мерів в минулому були представниками «Європейської Солідарності» Петра Порошенка.
Ключовою особливістю цих проеєктів є їх тимчасовість в прив’язаності до того чи іншого регіону. Також в знаки дається безвихідь і розгубленість місцевих еліт, які змушені створювати регіональні проєкти для збереження впливу на місцях. Слід підкреслити, що часто регіональні партії створюють для коаліції в місцевих радах. Подібні ситуації є в Хмельницькій міській і обласній радах, де іменна партія «Команда Симчишина» є в коаліції з ЄС і «За Майбутнє».
Розглянемо причини згортання епохи політичного регіоналізму в Україні. Як правило, це смерть лідера чи внутрішьопартійна боротьба спонсорів, що веде до руйнування проєктів.
Щодо Харкова, то одразу після виборів 2020 року 17 грудня помирає Геннадій Кернес і нині чинний мер Ігор Терехов використовує його партію для перевиборів 31 жовтня 2021 року.
4 лютого 2021 року «Українська Галицька партія» («УГП») припинила свою діяльність через внутрішні розбіжності, які пов’язані з кадровою політикою. Однією з причин зникнення «УГП», пов'язують з формальним власником осередку ЄС у Львівській області, колишнім регіоналом Григорієм Козловським, який залучив до співпраці депутата Львівської обласної ради (ЛОР) Тараса Чолія. «УГП» була в конфлікті з Г. Козловським.
25 листопада того ж року помирає Олександр Омельченко, який у складі 14 депутатів завів свою партію «Єдність» до Київради, і більше ніде її представників немає.
Вже в травні 2022 року в Закарпатській обласній раді про своє входження до фракції «За Майбутнє» заявила партія «Команда Андрія Балоги», але «За Майбутнє» відмовилося від злиття. Андрій Балога є мером Мукачева і сином народного депутата Віктора Балоги. Нині іменною партію А. Балоги керує інша людина.
Ганебним фіналом українського регіоналізму є приклад колишнього мера Херсона і колаборанта Володимира Сальдо. Його блок був заборонений разом з іншими проросійськими партіями в Україні, включаючи партії «Опозиційна платформа - За Життя», «Опозиційний блок» і «Партія Шарія». «Блок Володимира Сальдо» став єдиною регіональною силою, забороненою РНБО під час повномасштабної агресії РФ проти України. Ймовірно, чинник В. Сальдо змінив ставлення еліт до регіоналізму в політиці.
Внаслідок політичної кризи в Ірпені Київської області згортається проєкт мера Олександра Маркушина і його попередника Володимира Карплюка «Нові обличчя». У 2024 році О. Маркушин вийшов з партії через розбіжності з В.Карплюком. У лютому 2025 року Печерський районний суд Києва на два місяці відсторонив О. Маркушина від посади мера на два місяці, через згаданий візит до Італії, який він аргументував як візит до малолітнього сина і закупівлю двох дронів для ЗСУ. 3 липня Печерський суд вдруге відсторонив О. Маркушина від займаної посади до 23 липня, але кульмінацією мерства стало 29 липня, коли депутати проголосували за дострокове припинення повноважень О. Маркушина. 8 серпня Печерський суд скасував таке рішення депутатського корпусу. Боротьба мера і депутатів триває.
Серед головних висновків, які можна зробити про ситуацію в цілому це те, що регіональні партії лідерського типу на кшталт «Нові обличчя», «Блок Кернеса Успішний Харків», «Українська Галицька партія», «Команда Андрія Балоги», «Блок Володимира Сальдо», «Єдність» Олександра Омельченка закономірно зникають з нашої політики. Епоха регіоналізму в Україні закінчилася після останніх місцевих виборів. Причиною цього є перегляд поглядів українського суспільства і політичних еліт, а також нерентабельність таких проєктів. Вони здатні витримати не більше двох політичних сезонів. Особливо на це дуже вплинула повномасштабна війна Російської Федерації проти України. Місцеві лідери надаватимуть перевагу парламентським партіям, а саме ребрендованій партії Зеленського, яка може бути спільним проєктом з Сергієм Притулою. Продовжить свій політичний шлях і «Європейська Солідарность», яка суттєво втратила підтримку серед місцевих еліт, але залишається прохідною в ВРУ, забравши виборця партії «Голос» і партії «Розумна Політика» Дмитра Разумкова. Останній разом з Олексієм Гончаренком спробує зайняти нішу «Слуг Народу». Партія УДАР вже стала «Українською Командою В. Кличка» і працює як волонтерський штаб.
Кому дістануться голоси регіональних партій? У західних і центральних регіонах представники муніципальних проєктів разом з ВО «Свобода» поповнять лави партії «За Майбутнє». Вони також заберуть голоси ВО «Батьківщина», яка вже є не прохідною до Верховної ради України, і «Європейської Солідарності». На півночі, півдні і сході регіональні партії і рештки членів заборонених проросійських проєктів та провладної партії «Слуга Народу» будуть поглинуті партією «Наш Край». Заборона на її діяльність була скасована 1 липня 2025 року Верховним судом України. «Українська команда Віталія Кличка» може спробувати поборотися за електорат Петра Порошенка, але має своїх виборців лише у межах Києва. Загроза переходу в регіональну площину Віталія Кличка пояснюється важкою кадровою політикою в партії УДАР, відсутність інтересу до неї серед еліт і підприємництва.
На сьогодні серед регіональних партій зберегтися можуть лише три політичні сили. «КМКС»: «Партія угорців України» і «Демократична партія угорців України» в Закарпатській області, бо угорське питання в Україні залишатиметься актуальним протягом наступних десятиліть. «Сила і Честь» може поборитися за голоси ветеранів і волонтерів, а також їх сімей, якщо Ігор Смешко залишить посаду голови партії. Поки партія має 533 мандати переважно на півночі й заході країни. Але при повному перезавантажені політичної ради партії, якісному піарі і потужному фінансуванні партія матиме шанси виходу на загальнонаціональний рівень.
