Поки Україна бореться за життя — її фармацевтична аналітика, схоже, продовжує обслуговувати ринок держави-агресора. У центрі — компанія Proxima Research, яка ймовірно продовжує працювати в Росії.
Що сталося
Proxima Research — один із найвпливовіших гравців українського фармацевтичного ринку в галузі даних і аналітики. Компанія, створена й очолювана українським підприємцем Ігорем Крячком, ймовірно продовжувала легальну діяльність у Російській Федерації до червня 2023 року, більше ніж через рік після початку повномасштабної війни.
Ігор Крячок
Сьогодні вона заявляє про “ліквідацію” свого російського офісу. Але, сдається, ми бачимо інше: ймовірну зміну юридичної особи, збереження керівництва, співробітників і українського програмного забезпечення. Тобто, схоже, йдеться не про вихід із ринку, а про переведення операцій у тінь.
Хто такий Ігор Крячок і що таке Proxima Research
Ігор Володимирович Крячок — власник української групи компаній «Проксіма Рисерч», які оперують у фармацевтичному секторі, мешкає у Флориді, США. Він, схоже, також є співдиректором швейцарської компанії Infoinvest AG, яка нібито володіла російською філією — ООО «Проксима Рисерч», зареєстрованою в Москві. Ця компанія нібито сплачувала податки в РФ щонайменше до 2023 року.
Група включає:
- ТОВ “Проксіма Рісерч”
- ТОВ “Моріон” — медіа-ресурс та оператор реєстру лікарських засобів
- ТОВ “Тімсофт” і “Софтінформ” — ІТ-розробка
- ТОВ “Проксіма Рісерч Інтернешнл” — зовнішні ринки
- Швейцарська Infoinvest AG, яка нібито формально володіла бізнесом у РФ
Ці компанії обслуговують більшість фармацевтичних виробників, дистриб’юторів та аптечних мереж в Україні, а також працюють з міжнародними гравцями. Їхня основна діяльність — збір, обробка, аналіз і продаж фармацевтичних даних:
- дані про призначення лікарів
- продажі лікарських засобів
- лікарські закупівлі
- аптечну аналітику
- маркетингові дослідження
- програмне забезпечення для фармкомпаній
Це — інфраструктурна функція ринку. Компанія впливає на комунікації між виробниками, лікарями, аптечними мережами, держзакупівлями.
Ймовірна діяльність у Росії під час війни
У Росії з 2013 року нібито діяла дочірня структура — ООО «Проксима Рисерч», 100% якої нібито належало швейцарській Infoinvest AG, де Ігор Крячок, схоже, є співдиректором.
Ця компанія:
- нібито мала юридичну адресу в Москві
- нібито сплачувала податки в РФ, ймовірний доказ — ймовірні податкові документи та бухгалтерські записи за 2022–2023 роки.
Загалом лише за період січень–квітень 2022 року компанія нібито здійснила податкових платежів щонайменше на 11,3 млн рублів, що за тодішнім курсом ≈ 160–170 тис. доларів США.
- нібито надавала ті ж самі послуги, що й українська Proxima
- нібито діяла до 06.06.2023, тобто понад 15 місяців після вторгнення РФ в Україну
Що сталося після ймовірної ліквідації: нова вивіска, стара структура?
6 червня 2023 року «Проксима Рисерч» була ліквідована. Проте в тому ж році з’являється ООО «АйДи‐360» (ОГРН 1227700070861, ІНН 7707462267). ООО «АйДи-360» — юридично зареєстрована в Москві (м. Москва, вул. Новослободська, 57/65)
- Директор — Антон Бондаренко, (ІНН 263214160040), той самий, що очолював і попередню компанію.
Співробітники та клієнти, схоже, автоматично перейшли до нової юрособи, програмне забезпечення нібито залишилося тим самим. Схоже, це — не новий бізнес, а переміщення діяльності зі збереженням інфраструктури.
Це означає, що вся бізнес-функція збережена і просто перенесена в іншу юридичну оболонку?
Кому тепер належить цей бізнес у РФ?
На перший погляд, власниками «АйДи‐360» виступають фізичні особи з РФ. Але за цією вітриною ймовірно ховається багаторівнева офшорна конструкція, яка нібито дозволяє приховати реальних бенефіціарів і зберегти контроль над бізнесом.
Фактично — все ймовірно зведено до кіпрської компанії BASICSTATUS HOLDINGS, яка:
- нібито володіє 100% «Брефи Маркетинг» (РФ)
- яка нібито володіє 99% «АйДи‐360» (РФ)
У складі BASICSTATUS нібито:
- росіяни Гордеєв, Шрамова, Бондаренко — 67,4%
- кіпрська компанія GREATASPECT — 32,6%
- а GREATASPECT належить Elbrus Capital (Люксембург)
Це, схоже, класична офшорна схема: реальний контроль, офіційна непричетність. Тобто, український продукт — на російському ринку, через Кіпр і Люксембург? Так це слід розуміти?
Таким чином, український інтелектуальний продукт, розроблений у Києві, тепер ймовірно використовується у РФ російськими громадянами через офшорну схему.
Чому це важливо
Proxima Research — не звичайна компанія. Це інфраструктурний гравець, який забезпечує ринок даними, програмним забезпеченням та логістичною аналітикою. Від її роботи залежать комунікації між фармвиробниками, лікарями, аптечними мережами та державними закупівлями. І така сама інфраструктура ймовірно продовжувала працювати — вже під іншою назвою — на ринку держави-агресора.
Це, схоже, виводить ситуацію за межі моралі: йдеться, в такому випадку, не лише про репутацію, а про геополітичну відповідальність. Бо фармацевтичний ринок — це не лише бізнес. Це — один із фінансових донорів бюджету держави, яка веде війну проти України.
До 2023 року Proxima ймовірно платила податки в РФ — у тому числі в Пенсійний фонд, із якого фінансується мобілізація, соцвиплати родинам загиблих військових і матеріальне забезпечення армії РФ. Водночас компанія ймовірно зберегла всі свої бізнес-процеси — керівництво, клієнтів, розроблені в Україні ІТ-рішення — і нібито просто «перепакувалася» через Кіпр і Люксембург.
Дивно не лише те, що Proxima нібито працювала в РФ. Дивно, в такому випадку, що вона досі працює з МОЗ.
Дані саме цієї компанії використовуються МОЗ при формуванні державної політики у сфері ліків. Її представники беруть участь у підготовці текстів для відомства, консультують щодо комунікацій.
Але ця компанія не може існувати без щоденного доступу до даних від топ-5 аптечних мереж. І якщо ці дані перетікають у структуру, яка нібито лише вчора працювала на Росію — то питання вже не в Proxima.
Питання — в тому, чи українська держава працює на себе, чи на аналітичну групу з ймовірним російським капіталом?
Нагадаємо: Ігор Крячок мешкає у Флориді (США) й, наскільки відомо, не планує повертатися в Україну. Бо тут “небезпечно”? Але хіба безпечно, що депутати й урядовці досі працюють із його компанією?
Формально — нова юридична адреса. Фактично — ймовірно та сама присутність у Росії.
Це не складна схема, це ймовірна проста стратегія: уникнути відповідальності, нібито зберігши дохід. І це стратегічне питання не лише для компанії, а для держави: як ми реагуємо на випадки, коли український бізнес ймовірно обслуговує країну-агресора?
Наскільки нам відомо, станом на зараз — жодної публічної реакції від профільних органів, аптечних асоціацій чи державних структур. Мовчання перетворюється на "співучасть"?
У той час як одні компанії пішли з Росії, втративши прибутки на користь принципів, інші, схоже, лишилися — ймовірно імітуючи вихід, але нібито залишаючись у грошовому потоці. Це, схоже, не помилка. Це ймовірно — свідомий вибір.
Такий ймовірний вибір може дискредитувати зусилля українського суспільства, створювати ризики репутаційного та санкційного тиску, а головне — ймовірно розмиває межу між легітимним бізнесом і участю у війні проти власної країни.
У воєнний час прибуток більше не може бути нейтральним. І кожен, хто вирішує залишатись — несе відповідальність.
