На тому тижні МОНОбанк, який має репутацію клієнтоорієнтовного та соціально-відповідального бізнесу опинився у центрі скандалу. Військовий у соцмережах повідомив, що після того, як він надав банку відомості про службу в ЗСУ, йому анулювали кредитний ліміт, паралельно подякувавши за службу. Засновник та обличчя банку Олег Гороховський не став виправдовуватися чи вибачатися, а прямо повідомив, що «з задоволенням взагалі пробачив військовим усі кредити, але тоді нам не буде чим повернути вкладникам їхні депозити». За його твердженням, так роблять усі банки.
Але, нам здається, що не усі банки створили навколо себе, свого роду, міф про найбільш відповідальний і клієнтський банк. Давайте спробуємо розвіяти кілька міфів задля об’єктивного сприйняття.
Міф №1: Про соціальну відповідальність або Військовим тут не МОНО?
Здавалося б як можна образити захисників України, які власним життя боронять нашу країну? Тим більше, коли сам банк позиціонує себе як супер патріотичний. Виявляється що іноді, схоже, таки моно! Банку, як нам здається, не вигідно кредитувати військових адже по відношенню до них існують певні пільги. Банк не може нараховувати високі проценти за користування кредитом, наказувати штрафами за несвоєчасне повернення коштів. Така винагорода є правильною, адже військовим точно важче, ніж тим хто в тилу. Подібна практика є і в нашого ворога. Українські соцмережі періодично обурюють інформації, коли західні банки, що працюють в росії, пропонують СВО-шникам пільгові кредити.
Нещодавно, як ми зазначили вище, у соцмережах один з військових поскаржився на monobank, в якому у нього був кредитний ліміт 200 000 грн. Коли військовий захотів скористатися ним, побачивши інформацію про те, що для військових відсотки за такими кредитами не нараховуються, то, за йкого словами, отримав відмову від банку і зниження кредитного ліміту до 0 грн.
Олег Гороховський невдовзі на своєму каналі підтвердив цю практику.
«Ми не знаємо, хто з клієнтів військовий, а хто ні. Якщо до нас звертається клієнт і каже, що він військовий і просить на підставі цього закону скасувати йому процентну ставку, ми негайно це робимо, але попереджаємо, що ми не зможемо надати йому нові транші безкоштовних кредитів, оскільки у нас немає безкоштовних депозитів. Тобто ми за вже виданими кредитами відсотки не нараховуємо, але не видаємо нових. У нас просто немає безкоштовних ресурсів для цього. Банки не працюватимуть на збиток – це очевидно і не варто дивуватися, що ніхто не поспішає надавати безкоштовні кредити», - зазначив він.
На скандал відреагував і голова бюджетного комітету ВР Данило Гетманцев.
«Зазначена норма у Законі була прийнята ще у 2014 році. Кожен банк вирішував це питання в індивідуальному порядку. Але так, така практика із відмовами була і раніше. Вважаю, в умовах війни ще більш неприйнятним стягувати із військовослужбовців, які нас всіх захищають, штрафи, пені й проценти за користування кредитом, принаймні під час воєнного стану та мобілізації. Я також розумію і банки, які на певному етапі почали відмовлятись не просто видавати безвідсоткові кредити, а й взагалі відкривати кредитні ліміти військовим. Їм треба і норму закону виконати, і думати як повертати депозити, за якими вони сплачують відсотки. Хоча дійсно їхня рентабельність сьогодні є досить високою – на 1 березня 2025 року рентабельність капіталу 42,4% (до повномасштабної війни, на 1 березня 2022 – вона була удвічі меншою, 23,3%), банки залишаються надприбутковими (чистий прибуток за 2 міс 2025 року – майже 28 млрд грн, що на 8% більше ніж за аналогічний період минулого року), а держава відмовилася втретє вводити податок за ставкою 50% на банки у 2025 році. Тому можна апелювати до корпоративної соціальної відповідальності банківського бізнесу, який попри додаткове податкове навантаження отримує надприбутки під час війни, маючи високу маржинальність, структурний профіцит ліквідності та гарантовану безризиковість за рахунок операцій з ОВДП, депозитними сертифікатами», - зазначив нардеп.
У коментарях під повідомленням Гетманцева читачі також зауважують про надприбутки банків.
«Ми маємо дуже цікавий кейс Нацбанку, який стягнув з держави і платників податків просто космічні процентні витрати обсягом 475 млрд грн на користь банків за роки війни. Скільки кредитів військовим можна було оплатити з цих процентних витрат держави за банківські «послуги» та нагадують, що у відмові кредитування Монобанк звинувачують не вперше. «На сайті Мінфін це питання порушувалося з 2022 року у відгуках. Найбільше ненавидять монобанк через брехню підтримки. Проблема в тому, що клієнтам нічого не говорять про це, все дізнається постфактум, а підтримка відповідає способом "скопіювати-вставити". Людина оновила дані, військова - ліміт нуль або ручний перегляд ліміту вибірково в деяких банках. Ось у чому проблема. Клієнту може і не потрібні ці канікули та списання відсотків він хоче просто мати кредитний ліміт. А відкотити зміни не можна», - пишуть в коментарі.
Міф №2: Про доброчесних платників податків або Податок на надприбутку МОНО не платити?
У 2023 році Верховна Рада запровадила підвищене оподаткування банківських надприбутків: 50% за 2023 рік замість стандартних 18%. Причиною стало те, що банки отримали великі прибутки не завдяки бізнес-активності, а через надмірні витрати державного бюджету під час війни, що опинилися на рахунках банків у вигляді дохідних депозитних сертифікатів. Monobank, попри образ «технологічного стартапу», підпадає під ці норми, адже працює на базі АТ «Універсал Банк», який у 2023 році отримав понад 3 млрд грн доходів лише від депозитних сертифікатів. Втім, банк, наскільки нам відомо, різко збільшив витрати на резерви після ухвалення нового податку — з 44 млн грн до 2.5 млрд грн за два місяці. Це, схоже, дозволило йому зменшити оподатковуваний прибуток і ймовірно уникнути сплати половини надприбутків до бюджету.
Хоча формально все виглядало законно, виглядало це як, такс собі, схема, адже співвласники самі визнають, що якість кредитного портфеля зараз навіть краща, ніж раніше. У підсумку прибуток буде визнано пізніше — коли резерви розформують — і вже за нижчою ставкою 25%, а не 50%, як цього вимагав закон для 2023 року?
В 2024 році ситуація повторилася. Верховна Рада знову під кінець року ввела заднім числом підвищений податок на прибуток банків в розмірі 50%. І дива не сталося, в грудні банк, наскільки нам відомо, різко переоцінив свій кредитний портфель і знайшов збитки від резервування під погані кредити. Якщо за 11 місяців 2024 року банк отримав дохід від розформування резервів, які той сформував попереднього року, то в грудні, після запровадження податку на надприбутки, різко зафіксував збиток в розмірі 1.3 млрд грн. Це, здається, понад 600 млн грн недоплачених податків.
Міф №3: Про заборонених банкірів або МОНО ми будемо не банком, а ІТ?
Monobank часто сприймається як сучасний цифровий банк, але з юридичної точки зору він, як нам здається — це група ІТ-компаній, які надають послуги АТ «Універсал Банк». Клієнти насправді є клієнтами банку, а не власне mono. Така структура з’явилась ще після націоналізації Приватбанку в 2016 році, коли колишнім менеджерам заборонили напряму керувати банками. Це дозволило обійти обмеження — і водночас, схоже, створило податкову лазівку.
Monobank заробляє як банк, але більшість прибутку нібито осідає в ІТ-компаніях, які платять податок за ставкою 18% замість 50%, як того вимагає закон для банківських надприбутків. У 2023 році сам Рогальський заявив про прибуток mono на рівні 9 млрд грн — це в кілька разів більше, ніж показав Універсал Банк.
Компанії групи (Fintech Band, Кілобайт1024, AC/DC Processing) декларують значні доходи, але користуються податковими пільгами резидентів «Дія Сіті». Наприклад, замість сплати 22% ЄСВ, Fintech Band, наскільки нам відомо, перерахувала лише 0.26% від зарплатного фонду. Аналогічна ситуація з ПДВ: попри виручку понад 5.6 млрд грн, ПДВ до бюджету, наскільки нам відомо — лише 46 млн грн, хоча ІТ-послуги з 2023 року мали б обкладатися ПДВ на загальних підставах. У результаті mono, здається, отримує всі вигоди банківського бізнесу, але, схоже, користується пільгами ІТ-сектора. Це, здається, створює відчутну нерівність із конкурентами на банківському ринку, які сплачують податки за повною ставкою.
Міф №4: Найуспішніший банк або А МОНО не пускати конкурентів?
Monobank може зіткнутися з реальною конкуренцією — Revolut відкрив українцям доступ до своїх банківських послуг, які не мають валютних обмежень і захищені європейськими гарантіями. Це, схоже, загроза для локальних гравців, які звикли до комфортних умов без серйозного зовнішнього тиску. Для Гороховського й monobank це, напевно, означає потенційне зниження прибутків — українці ймовірно можуть обрати саме Revolut, як прозорий, зручний та, здається, менш зарегульований сервіс європейського рівня.
Напевно, щоб цьому завадити, Олег Гороховський публічно підтримав рішення НБУ не пускати Revolut в Україну, кажучи про нібито турботу про «фінансову стабільність». Водночас він, схоже, підтримує благодійні ініціативи дружини голови НБУ Андрія Пишного, а сам Пишний, за чутками, активно залучає банкірів до участі в цих аукціонах.
Складається враження, що Гороховський нібито використовує особисті зв’язки, щоб зберегти тепличні умови для monobank і не допустити сильних гравців із Європи на український ринок
Як ми вже згадували, обличчя monobank Олег Гороховський має чималий бекграунд з Приватбанку, де він працював 2 роки. Про це він тепер згадує неохоче, але на початку 2000-х років Гороховський та команда, схоже, вирішили "підсадити" українців на картки Приватбанку. Як кажуть, щоб стимулювати магазини замовляти в банку платіжні термінали, вони нібито відвідували магазини, замовляли дорогі товари, наприклад, нарізку делікатесів, і на касі намагалися розрахуватися банківською карткою. Якщо магазин не приймав картки, вони відмовлялися від покупки й магазин мав збиток.
Сьогодні "хитрощі", до яких вдаються банкіри, є вже зовсім іншого масштабу – ймовірна дискримінація військових, ймовірне ухиляння від сплати податків та ймовірне блокування конкурентів. Тут МОНО все?
