Президент Віктор Ющенко в ексклюзивному інтерв’ю Бі-Бі-Сі не підтвердив домовленостей про його зустріч із президентом Росії Дмітрієм Медведєвим під час саміту глав країн СНД 9 жовтня у Кишиневі, однак висловив надію, що така двостороння зустріч таки відбудеться.
Президент також скептично оцінив результативність кишинівського саміту, визнавши, що усі 15 років СНД - малоефективний інститут.
Українська служба Бі-Бі-Сі поговорила з ним також про підсумки його президентства. Однак, перше питання стосувалося саме очікувань від саміту СНД у Кишиневі.
Віктор Ющенко: Ми говоримо про нагоду, коли можна провести багатосторонні і односторонні зустрічі, на яких можна представити, реалізувати, відстояти національні інтереси. Є саміт, ставлення до якого, я б сказав, скептичне, тому що історія цього органу, особливо за останній рік, засвідчує, що він далекий від прагматичних потреб. За загальною статистикою, здається, тільки 3,5% чи 4% усіх рішень, що приймалися на СНД, адаптовані у національних діях. Прикро, що СНД перетворився на малоефективний інститут, і скептичне ставлення до нього посилюється.
Бі-Бі-Сі: Що саме ця зустріч може зрушити?
Віктор Ющенко: Я на неї дивлюся перш за все як на гарну можливість проведення двосторонніх зустрічей – з президентами Білорусії, Азербайджану, з молдавською стороною, де пройшли вибори. Щодо самого самміту, очевидно, ми будемо працювати над темою антикризової політики. Але я скептично ставлюся до цього, тому що не були прийняті механізми, в рамках яких можна було б вживати ефективний антикризовий інструментарій.
Бі-Бі-Сі: Ви не назвали серед двосторонніх зустрічей зустрічі з російським президентом.
Віктор Ющенко: З нашого боку перепон немає. Більше того, я написав листа кілька тижнів тому президентові Російської Федерації з пропозицією таку зустріч мати. Відповіді традиційно немає, але я сподіваюся, що ця зустріч буде. Особливо після того, що було зроблено з російського боку влітку, вважаю, що така зустріч необхідна.
Бі-Бі-Сі: В українському суспільстві є думка, що погіршення україно-російських стосунків – це провина України, української влади. Чиєї вини, України чи Росії, на вашу думку, тут більше?
Віктор Ющенко: Я не можу категорично з цим погодитися, тому що все, що можна було зробити з точки зору ініціювання двосторонніх відносин у руслі добросусідства, взаємоповаги, українською стороною робиться. І я не думаю, що нинішній період - найскладніший у наших відносинах. Може, хтось забув, як років 6 тому виник конфлікт біля острова Тузла, коли обидві армії були на рівні найвищої бойової готовності, коли до порушення територіальної цілісності лишалося кілька десятків метрів. Невже то були кращі часи? Чи кращі часи були, коли приймалося рішення російською стороною про Севастополь як російське місто? До речі, це рішення не відмінено, хоча відповідна резолюція ООН з цього приводу є. То були часи, які дійсно ілюстрували, можливо, ще не згаслу амбіцію, погляд на Україну як на периферію, на філію.
Моя політика 4 роки демонструє велику повагу до Росії, коректне ставлення, я не допускаю якихось випадів, які б формували нетактовність чи якісь образи.
Але, з іншого боку, я не дозволю спілкуватися з Україною без розуміння того, що ми є незалежною країною, що у нас є територіальна цілісність, єдиний кордон, що у нас не може бути предметом торгів «Одеський припортовий», чи «Стірол», чи комплекс «Зоря» чи ГТС. Це є виключно національні інтереси. Ніхто не ставить за мету мати проблемні стосунки з Росією, але ніхто не буде жертвувати суверенітетом чи незалежністю, щоб мати ці стосунки такими, як комусь хочеться.
Бі-Бі-Сі: Те, що ви кажете про національні інтереси, очевидно, буде основними гаслами під час виборчої кампанії. Але може статися так, що підтримка цих ідей виборцями виявиться, можливо, не такою, на яку ви розраховуєте. Чи означатиме це, що ваші ідеї, які стосуються національної пам’яті, історії, мови не сприймаються у самому українському суспільстві і це може бути крахом ваших ідей?
Віктор Ющенко: Це може бути моїм розчаруванням, але це не та велика жертва, яку зараз треба обговорювати. Я думаю про інше: чи в нації є імунітет своєї незалежності, моралі, ідентичності? Зрештою, шанс нації бути державницькою буде загубленим, чи він буде захищений?
Я думаю, що межа дискусій на виборчих перегонах торкатиметься якраз таких понять. Якщо цього нація не розуміє і не визнає, я не хочу бути політиком у цій країні! Я не хочу номінально представляти владу, яка творить державу. Це речі, які не можуть мати компромісів.
Бі-Бі-Сі: Але не бути в політиці і захищати те, що ви захищаєте, - це також важко уявити. Якщо на президентських виборах отримають перемогу люди, які, можливо, не сповідують ці цінності, ви перейдете до них в опозицію?
Віктор Ющенко: Я думаю, що мій рід, рід Ющенків, робив усе для того, щоб Україна була іншою. Я буду гордитися, і мої діди та прадіди будуть гордитися на тому світі тим, що я роблю як президент і як українець для цієї нації. Мене окрилює це. Я 5 років мав шанс реалізовувати те, у чому я глибоко переконаний. Очевидно, мій виклик був у тому, що більшість речей, про які я говорю, сприймаються нацією специфічно. Але це ще не говорить про те, що я не правий. Якщо мене зрозуміють – добре. Не зрозуміють – у мене є почуття свого обов’язку, я його зробив.
Моя політика була зразком того, як повернути націю до того, про що вона вже забула. Приспане, знакове з моїм президентством повернулося. Я веду країну додому, туди, де ми завжди були, у Європу. Чи можу я набрати бали на такому виборчому підході? Складно. Але чи можу я бути нечесним і говорити зараз про другорядні речі? Ні. Тому я порушую питання, які для дуже багатьох у суспільстві є незрозумілими або некомфортними. Але з кожним днем це розуміння у нації росте.
Бі-Бі-Сі: Після 17 січня, як швидко мають відбутися парламентські вибори, як швидко мають бути внесені зміни до конституції?
Віктор Ющенко: Я думаю, це повинно бути єдиним пакетом. Коли ми говоримо про парламентську проблематику, очевидно, парламент, такий, як він сьогодні є, не має перспективи. Тому тема парламентських виборів підніматиметься кожним кандидатом у президенти. Очевидно, чим швидше, тим краще, тим країна оперативніше знайде систему відповідальності, систему організації роботи парламенту. Я думаю, це можна зробити і до серпня. Очевидно, проводити вибори до парламенту на існуючій виборчій базі буде великою помилкою.
Бі-Бі-Сі: Але хто прийме новий закон про вибори, якщо цей парламент безперспективний, як ви кажете, а нові вибори треба призначати швидко?
Віктор Ющенко: Я думаю, що це місія цього парламенту – прийняти новий виборчий закон, дати можливість на місцевому рівні керуватися виключно мажоритарною моделлю, про що вже всі заявили, але мало хто хоче це робити у парламенті.
Треба відкрити списки у системі пропорційних виборів, і не рецидивістів приводити, чи охоронців і секретарів, а тих політиків, для яких існує система національних пріоритетів. Очевидно, також мова іде про те, що без змін до Конституції говорити про нову політичну картину неможливо. Це те, що може привести картину до гармонізованої політики і гармонізованого економічного та соціального курсу.
Бі-Бі-Сі: Чи припускаєте ви, що результати виборів можуть бути визнані недійсними якоюсь зі сторін?
Віктор Ющенко: Я не можу цього відкидати, але я переконаний, що це буде другорядне, тому що Україна має правову базу, інструментарій проведення виборів, і провести чесні вибори, на мій погляд, не проблема. Тому Україна може продемонструвати ті результати, які демонстрували попередні вибори до Верховної Ради. Я думаю, що немає проблеми проведення законних і чесних виборів. В цілому немає. А те, що будуть атаки на законність виборів – очевидно, будуть, адже для деяких кандидатів це єдиний спосіб залишити свій інтерес на плаву.
Бі-Бі-Сі: Вже минає майже 5 років після першого туру президентських виборів. Озираючись на 5 років назад, що ви вважаєте своєю найбільшою помилкою?
Віктор Ющенко: У вас таке песимістичне запитання... Я б сказав так, що це найкращі роки з нашої новітньої 18-річної історії. За ці 4 роки ми досягли найбільших темпів економічного розвитку. Чому мені не гордитися цим? Якщо говорити про наш поступ до Європи, до європейських цінностей – чи були роки, коли б Україна зробила більший прогрес? Будь ласка, назвіть. Ми напередодні підписання угоди про асоціацію Україна-ЄС. Чи 4 роки тому ми про це мріяли? Мріяли, але далеко не всі. Я мріяв. Коли ми говоримо про демократію, без якої неможлива українська незалежність, чому я не можу гордитися тим, що у нашій країні є вільний журналіст і свобода слова? Чому мені не гордитися таким фундаментальним досягненням, як свобода вибору? Згадайте, як 4 роки тому відбувалися в Україні вибори - кому можна було проводити мітинги, хто потрапляв на екрани телебачення, і що робили з опозицією, як у ручному режимі керувалася міліція, армія, податкова, пожежники, сантехніки. Сьогодні навіть бридко згадувати, яке було ставлення до особистості і до права її вибору.
Якщо говорити про розчарування або про те, що мені найбільше хотілося б зробити – це реформа політичного ладу України. Це те, що за 4 роки я не встиг і не зміг зробити. Сьогодні проблема ладу накладається на проблему формування самої влади. Влада криміналізується, формується у тіньовому порядку. Я маю на увазі закриті списки, коли до влади приходять люди, які не є носіями державного інтересу. Тому змінити в комплекті і систему виборів, і політичний лад – це є надметою, тим, що треба зробити для виходу з перманентного політичного конфлікту в Україні. Це не конфлікт особистостей, це конфлікт світоглядів.
А все решта, повірте, чим далі ми будемо від років президентства Ющенка, тим більшої реалістичної оцінки ці здобутки будуть набувати. Бо це є політика, що не ставить собі за мету вибори 2010 року. Це політика, що має за мету мати інше покоління громадян України. Це політика не тактична, це політика стратегічна.
