Олена Вітер: Потрібно вимагати від Юрія Бойка документального підтверждення походження боргу «УкрГаз-Енерго»

Автор: Ольга Васильченко, proUA

05.10.07 15:59

2998

«Суперечливість заяв міністра Юрія Бойка і віце-прем’єра Миколи Азарова свідчать про те, що в уряді Віктора Януковича немає чіткої та узгожденої політики щодо паливно-енергетичного комплексу». Найрезонансніша реакція на оголошення результатів парламентських перевиборів в Україні надійшла від «Газпрому». Речники російского монополіста фактично дали старт черговій «газовій» PR-кампанії своєю заявою про необхідність погашення «українською стороною» боргу у $1,3 млрд. за імпортоване паливо. Оприлюднення несподіваного боргу традиційно супроводжувалося погрозами про скорочення поставок і залякуванням європейських споживачів абстрактною «українською транзитною загрозою». Безпосредні винуватці події «УкрГаз-Енерго» відреагували на новину вкрай стримано, спокійно константуваши факт боргу. Не відчувалося занепокоєності й з боку Мінпаливенерго, чільник якого, наче за розкладом виїхав до Москви вирішувати проблеми. Такий хід подій змушує згадати розгортання попередньої «газової війни». Її черговий виток може стати випробуванням для нового уряду на засвоєння попередніх уроків. Про те, яку політику має вибрати держава у разі ескалації інформаційної війни «k:» розповіла спеціаліст Ради з енергетичної політики Олена Вітер. У чому полягає мета заяв «Газпрому»? О.В.: «Газпром» переслідує кілька цілей. Так, у російского монополіста можуть виникнути проблеми з постачанням газу до Європи у пік опалювального сезону через брак необхідних обсягів для виконання контрактів. Аналогічна ситуація склалася у 2006 році. Враховуючи ризик повторення цих проблем, російська компанія заздалегідь веде пошук «винуватця» у зривах поставок. На цю роль якраз і намагаються призначити Україну, і зараз вже ведеться підготовка до реалізації цього сценарію. Крім того, «Газпром» має свою політичну мету: монополія хоче зберегти «своїх» людей на ключових посадах у паливно-енергетичному комплексі у новому Кабміні. PR-кампанія «Газпрому», яка триватиме і надалі, буде використана як інструмент тиску на Президента і прем’єра, щоб змусити їх не звільняти сьогоднішніх посадовців. Насамперед йдеться про команду Партії регіонів, а головним чином про нинішнього міністра палива та енергетики Юрія Бойка. Той факт, що він буквально за один день зміг врегулювати багатомільярдну проблему може подаватися «Газпромом» як доказ професійності нинішньої урядової команди менеджерів ПЕК. Наскільки адекватною є перша реакція Кабміну на заяви «Газпрому»? У чому ризики таких швидких домовленостей? О.В.: Суперечливість заяв міністра Юрія Бойка і віце-прем’єра Миколи Азарова свідчать про те, що в уряді Віктора Януковича немає чіткої та узгожденої політики щодо паливно-енергетичного комплексу. Фактично діючі важелі впливу сконцентировані в руках одного відомства. Домовленості про реструктуризаці боргу до 1 листопада, на мій погляд, є джерелом двох загроз. По-перше, такий часовий орієнтир вказує на те, що вирішувати питання реструктуризаціїї в практичній площині доведеться вже новому уряду. По-друге, таким чином створюється загроза фінансовій стабільності НАК «Нафтогаз України». Як відомо, борг перед «Газпромом» має ЗАТ «УкрГаз-Енерго», акціонерами якого є RosUkrЕnergo та «Нафтогаз України». Наразі невідомо, яку частку погашатиме RUE, та очевидно, що українська держава в особі «Нафтогазу» також змушена буде розплачуватися за борги господарючого суб’єкту. $1,3 мрлд – суттєве навантаженння для «Нафтогазу» з урахування того, що зараз компанії доведеться шукати гроші як на закупівлю газу на 2008 рік, так і на забезпечення опалювального сезону. Це свідомо робиться для того, аби тиск на нову владну команду був дієвішим. До того ж, таким чином змушують нервувати європейських споживачів російського палива. Якими, на ваш думку, мають бути дії уряду у відповідь на таку політику «Газпрому? О.В.: По-перше, повинна надійти заява українського МЗС про те, що дії «Газпрому» є політичною грою і шантажем. Україна як держава не має ніякого відношення до боргу «УкрГаз-Енерго» перед «Газпромом». Крім того, треба нагадати і про те, що Україна не є фігурантом конктрактів «Газпрому» з європейськими споживачами, отже, схвилювання про стабільні поставки до Європи не повинні адресуватися їй. По-друге, потрібно вимагати від Юрія Бойка документального підтверждення природи боргу «УкрГаз-Енерго». Адже останні два місяці під час перебігу передвиборної кампанії міністр наголошував на тому, що Україна не купує газ російського походження, а лише середньоазіатського. А тепер з’ясовується, що компанія «УкрГаз-Енерго» заборгувала саме російському монополісту. Тільки оприлюднення документів має прояснити цю ситуацію. По-третє, треба вимагати, аби борг сплатила RosUkrЕnergo. Україна не повинна за рахунок бюджетних коштів погашати цю заборгованість. Нинішний уряд вже буквально сидить «на валізах», від кого можна очікувати виконання цих умов? О.В.: Ці питання можуть бути предметом перемовин Президента України і нинішнього чи майбутнього чільника уряду. Отже, це можна вирішити шляхом домовленостей або із залученням правоохоронних органів. Якщо жодна зі сторін не захоче взяти на себе відповідальність, то потрібно задіювати суди.