Неудобства — неудобствами, но когда речь заходит об ограничении прав человека на свободное перемещение, например, по городу; свободный (и вполне обоснованный) выход из дома; свободное времяпрепровождение там и тогда, где и когда этого захочет сам человек — это уже не просто неудобства. Это — нечто большее и нечто намного более серьезное.
Представим ситуацию. Человек вернулся в Украину из-за границы. Отдых, деловая поездка — не имеет значения. Он, как этого и требуют правила, регистрируется на въезде в страну в правительственном приложении «Дій вдома» и едет домой на самоизоляцию-обсервацию. Понятное дело, что ответственный человек сразу же поспешит сдать тест на коронавирус. Как минимум для того, чтобы убедится — не подхватил ли он за границей этот известный вирус и, если так уж произошло, понимать — где и как ему лечиться.
Сдает человек тест. Тест — негативный, человек здоров, все вроде бы прекрасно. Но...
В приложении «Дій вдома» эта информация не появляется неделями и здоровый (!) человек вынужден сидеть дома: не выходить вообще никуда, не ходить на работу и так далее. А если он вдруг выйдет, зная, кстати, точно, что он — здоров и имея под это медицинское заключение по результату теста — штраф от 17 тысяч гривен. Поскольку, как говорят, в результате либо бюрократических волокит, либо еще чего-то подобного (так никто до конца не понимает — чего именно) информация о его тесте в приложение «Дій вдома» вовремя не попадает и это не дает здоровому человеку «выйти» из самоизоляции-обсервации.
И таких случаев не один-два и даже не сотня. Их тысячи.
Можно ли законно не платить штраф, если вышел из дома, имея информацию о результате теста, а конкретней об отсутствии в организме коронавируса и если при этом приложение «Дій вдома» не зафиксировало этот факт? И главное — если результаты должны обрабатываться быстро (не голубями ж мы почту отправляем в ХХІ веке), то почему люди, лично заплатившие за тест и получившие негативный результат, вынуждены все равно находиться дома и мучиться с этим недоделанным приложением в своем телефоне?
Вот какова на это точка зрения известного адвоката, доктора права Ивана Либермана:
— Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2020 року, особам, які транзитом проїжджають територією України (тобто, не більше, ніж 2 доби вони перебувають в аеропорту або на території України, однак мають підтверджені усі документи про те, що вони в подальшому пересуватимуться до іншої країни або повертатимуться в ту країну, з якої прибули) взагалі не потрібно проходити обсервацію. Це нове законодавство і люди мають це знати.
Стосовно ж тих осіб, які прибувають з-за кордону на більш тривалий період часу і не транзитом, їм необхідно буде проходити обсервацію.
Однак, оцей додаток «Дій вдома» викликає цілу низку проблем: законодавець і законотворець встановив необхідність виконання умов, але жодним чином не забезпечив у технічному аспекті ці питання. Тобто, вимагати — вимагають, відповідальність передбачена, в тому числі і штрафні санкції, а умов не забезпечили. Найгірше те, що в разі порушення карантинних вимог можуть виникнути питання вже у служб безпеки тих країн, з яких люди прилетіли до України.
Є важливий момент і його мають знати особи, які прибувають на територію України. Всі ці особи, які прибувають в Україну, проходять тестування і, в разі наявності результату, який підтверджує, що в людини немає хвороби, такі особи в принципі можуть не відбувати карантин лише на тій підставі, що в разі необхідності вони звернуться до суду і захистять свої права в суді.
— Это же глупость, что здоровый человек сидит дома и сутками ждет пока его негативный текст пройдет по бюрократическим корридорам...
Згоден. Чому здорова людина повинна перебувати на ізоляції чи обсервації? Однак, нажаль, якщо сухо по закону, то така людина зобов’язана перебувати у, скажімо так, домашній тюрмі.
Що стосується самої цієї ідеї «Дій вдома». Це краще, аніж нічого. Однак, додаток не витримує критики не те, що, навіть, у судових інстанціях, а і в частині забезпечення та технічних умов. Адже держава, на жаль, не видає жодних засобів, наприклад, сенсорних мобільних телефонів, бо в багатьох людей ще є кнопочні телефони. До речі, в багатьох іноземців ще й досі кнопочні телефони, бо вони взагалі не витрачаються на усі ці «іграшки». Таким чином, такі люди просто технічно не можуть встановити цей додаток.
— А если все-же человек, здоровый человек, вышел из дома?
— Якщо все ж людина залишила будинок в період обсервації, до неї підійшли правоохоронці і з’ясовується, що вона порушила вимоги, така людина, я вважаю, має обов’язково звернутися до суду. І є вже судова практика в Україні, дуже успішна для людей, коли суди виносять рішення саме на користь громадян, які звернулися до суду.
— А могут человека, который нарушил обсервацию, задержать?
Ми маємо потенційно такий результат, що ті, кого затримають (а будь-яка зупинка людини — це, в принципі, затримання через підкорення), звертатимуться до суду за захистом своїх конституційних прав і користуватимуться в тому числі й безоплатною правовою допомогою. Це теж передбачено законодавством.
Тому, якщо людину будуть зупиняти — не треба переживати, треба вимагати присутності адвоката. Не треба підписувати жодних документів, а, в разі необхідності, треба залучати пойнятих і усіх свідків, яких будуть зазначені у протоколі про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Таким чином, людина, якщо вона здорова і є в неї на це докази, скоріше за все не буде визнана винною і зможе довести свою правоту у суді. І, відтак, не сплачуватиме штраф і не нестиме відповідальності за те, що вона порушила обсервацію чи інші вимоги.
