С 11 мая украинский Кабмин таки решил ослабить карантинную «жесть», к которой наши люди не привыкли, да и особо не собирались привыкать. Понятно, что определенные «карантинные» меры должны были применяться. Но главное здесь: насколько такие меры были адекватны ситуации в Украине в целом и как теперь все тем же предпринимателям — мелким, средним — подниматься со дна? Кто и как им в этом поможет? Ситуацию для «Фразы» комментирует известный адвокат, доктор права Иван Либерман.
— Можна бути впевненим, що карантин у тому вигляді, у якому він мав місце, закінчився?
— Ні. Я думаю, що на місцевих рівнях ще буде розширення меж щодо цього карантину. Його обов’язково буде продовжено на дуже значний термін часу. Тобто, те, що ми бачимо сьогодні — це затишшя перед наступною хвилею не лише пандемії у вигляді кількості хворих, але й у вигляді заборон, обмежень прав і свобод людей.
— Деякі експерти стверджують, що сам по собі карантин не мав під собою жодної підстави. Що влада навмисне ізолювала людей від участі у повноцінному громадському житті. В результаті: ВР наприймала «потрібні» МВФ закони, а багатьох пересічних людей карантин довів до глибоких моральних травм, багатьох зі сфери бізнесу якщо не цілковито знищив, то надто послабив. Що думаєте?
— Спочатку стосовно того, чи було це занадто або ні.
Насправді, карантин варто було запроваджувати. Його потрібно було запроваджувати. Але! Обмеження в частині, наприклад, прогулянок на свіжому повітрі, те, як це було прописано у відповідній постанові Кабміну щодо паркових зон тощо, це було, на мою думку, абсолютно некоректно сформульовано.
Отже, ті судові процеси, які сьогодні є і внаслідок яких людей штрафували за відмову носіння маски або ж не носіння маски саме в паркових зонах — саме це є сьогодні предметом розгляду в багатьох судових процесах про притягнення осіб до адміністративної відповідальності. Штрафи, нагадаю, за такі порушення становили від 17 тисяч гривень.
Все це не лише вдарило по бізнесу, не лише окремий той чи інших бізнес було взагалі знищено. Все це свідчить про те, що деяких простих людей досить сильно зіткнули напряму з правоохоронцями — також простими людьми. І між собою ці прості люди тепер з’ясовують стосунки у судах. При цьому, це все дуже негативно вдарило по довірі до влади, як до функціонального інституту, який має видавати беззаперечні з юридичної точки зору, прозорі, дуже ефективні і юридично грамотно складені закони, постанови і розпорядження.
Все це дуже серйозно підірвало авторитет влади серед простого населення. Це однозначно.
— В результаті перебування на самоізоляції під час карантину хтось впав у депресію, хтось розлучився, хтось отримав значний удар по імунітету через відсутність рекомендацій щодо вживання вітамінів або ж з причини банальної неможливості купити собі необхідні ліки, повноцінну їжу тощо. Вони можуть відсудити щось у Кабміну?
— Сьогодні вже є близько 20 позовів щодо визнання незаконною постанови Кабміну про запровадження карантину в тій чи іншій частині або в цілому.
В разі якщо бодай хоча б один судовий процес проти постанови Кабміну завершиться успішно — в цілому або ж в тій чи іншій частині, то кожна особа, яка вважатиме, що вона недоотримала чи втратила вигоду, що її права були порушені, що її притягнули до відповідальності внаслідок саме цієї постанови, яка діяла під час карантину, зможе позиватися проти держави. Все це буде великою і широкомасштабною юридичною війною людей проти держави Україна.
Висновок: якщо бодай один позов буде виграно проти відомої постанови Кабміну, як такої, то люди зможуть звернутися до ЄСПЛ щодо визнання незаконними дії української влади. А, відтак — стягувати на свою користь суттєві суми коштів.
Це стосується не лише завданої моральної шкоди. А тут сума може сягати від 6 тисяч євро. Йдеться і про інші матеріальні збитки, які могла завдати людям така постанова Кабміну в тій чи іншій частині або в цілому.
За певних умов фізичні особи, або, навіть, юридичні особи зможуть отримати суттєвий прагматичний фінансовий зиск. Але, платити будемо ми — прості люди. Адже, в разі задоволення кожного позову проти держави Україна, платитися все буде з Державного бюджету. Тобто, це будемо ми — прості люди, платники податків! Наші гроші, а не гроші чиновників.
— Багато підприємців, як відомо, вже готують позови — як приватні, так і колективні — проти Кабміну і місцевої влади, які заборонили їм працювати. Перспектива у цих позовів таки є?
— На мою думку, чи є перспектива чи її немає — залежатиме лише від двох факторів.
Перший. Він стосується винятково України. Якщо на українську судову систему не чинитиметься тиск з боку високих політиків і політиканів, то перспективи можуть бути. Скажу саме так — можуть бути.
Якщо ж ми говоримо про ЄСПЛ, то там є інший фактор. Він є основним і єдиним, хоча в моїй відповіді він — другий. Це — наявність переконливої доказової бази. Бо там діятиме тільки закон і лише закон!
— Ви часто говорили в різних інтерв’ю, що у питаннях захисту своїх прав потрібно завжди йти до кінця! Як вважаєте, люди, які найбільше постраждали від такого «карантину», готові будуть йти до кінця у відстоюванні своїх законних свобод і інтересів?
— Так!
В моєму розумінні «до кінця» — це пройти усі судові інстанції в Україні. В разі ж незадоволення юридичним результатом — звертатися до Європейського суду з прав людини з відповідною заявою.
— А якщо і там буде незадовільний результат, уявімо, що тоді?
— В разі відмови з боку ЄСПЛ варто використати таку можливість, як «нововиявлені обставини».
— ?
— Завжди юристи-професіонали мають козир в рукаві, який вони до самого кінця не використовують. Для того, щоб потім пройти друге коло з ще більшою переконливістю, вже розуміючи можливості, прийоми сторони захисту держави в судах. Увійти в таке друге коло і тоді вже розкрити усі свої козирі. Так, саме під час другого, нового кола використати свої козирі, саме як «нововиявлені обставини».
Наші люди сьогодні — принципові і багато хто з них буде до цього готовий. А професійні адвокати знають як це зробити.
