15 грудня керівники Uklon, Bolt та Uber публічно підтримали законопроєкт №14025/6 (відомий, як “податок на OLX”). У цій статті ми ретельно розібралися, чому саме ці платформи лобіюють законопроєкт і, на жаль, знайшли гірку правду: як під виглядом ухвалення євроінтеграційних законів, використовуючи неетичні практики лобіювання, намагаються запровадити нові податки і як це вдарить по звичайних українцях (спойлер: подвійне оподаткування вживаних речей, закриття закордонних майданчиків, тінізація економіки та мінімізація оподаткування служб таксі (таксопарків), які стануть бенефіціарами цих норм).
Передісторія. Корупційний скандал
Як часто буває в Україні, усе почалося зі скандалу. У вересні 2023 року детективи Бюро економічної безпеки (БЕБ) України вручили підозру українському партнеру мережі таксі Uber в ухиленні від сплати податків на десятки мільйонів гривень. Раніше, 20 березня того ж року, Бюро економічної безпеки повідомило, що викрило іншу схему ухилення від сплати 52 мільйонів гривень в українському представництві всесвітньо відомого бренду таксі. Але чому виникла така ситуація і чому платформи-таксі мають такі компанії-партнери?
Таксопарки. Що це таке і до чого тут вони?
Зображення 1. Таксопарк пропонує вигідні умови та графік роботи для водіїв.
З розвитком ринку таксі в Україні на сцену вийшли таксопарки: компанії, які володіють парками у сотні автомобілів і наймають водіїв. Це класичний приклад трудових відносин. Однак тут все працює інакше: водій встановлює додаток-таксі, а всі розрахунки з таксопарком відбуваються вже готівкою або на особисті рахунки, що дозволяє компаніям-партнерам ефективно уникати від сплати до 45% податків (прим. 22% ЄСВ, 5% ВЗ і 18% ПДФО) за своїх працівників-водіїв. Однак це ж і ставить їх у вразливе становище, наслідком чого і були розслідування Бюро економічної безпеки в минулі роки.
Народження ідеї: перший млинець комом
Це призвело до появи у керівництва платформ-таксі (Uber, Uklon & Bolt) ідеї: лобіювати створення для них спеціального «пільгового» податкового режиму. Такий режим дозволив би підмінити трудові відносини таксопарків-партнерів новим видом відносин - платформеними, створивши паралельну платформену економіку, фактично вільну від трудового законодавства України та відповідних податків. 10% замість 45% - відчутна різниця. Для цього були залучені професійні лобісти та профільні асоціацій, в особливості Європейська бізнес асоціація, яка неодноразово просувала цей законопроєкт та висловлювала підтримку, прикриваючись бізнесом. Це призвело до появи у 2023 році першого законопроєкту №10166 (ініціатори Д. Гетьманцев та інші), який пропонував пільгову 5% ставку податку для платформ-таксі. Цей законопроєкт був очікувано відхилений МВФ та Мінфіном і не був прийнятий. Однак на цьому спроби не завершилися.
Друга реінкарнація. Як під соусом євроінтеграції просували норми, що не мали до неї стосунку
У європейській юриспруденції існує термін «Ґолд-плейтінг», коли під виглядом ухвалення обов’язкових європейських норм просуваються інші норми, які не мають стосунку до імплементованого європейського регулювання. Саме цей неетичний, однак дієвий підхід обрали компанії-таксі та їхні лобісти. Користуючись зобов’язанням українського парламенту імплементувати європейське законодавство, а саме директиву DAC7 / DPII (про звітність платформ), були внесені зовсім інші норми, які не мають до неї стосунку. Фактично ці норми передбачають створення особливого податкового режиму (вигідного таксопаркам) та податкового агентства (що дозволяє самим компаніям-таксі розраховувати ці податки). На відміну від цього, Директива не встановлює режими оподаткування або податкове агентство, не має такої мети та стосується виключно рутинного річного звіту майданчиків. У Європейському Союзі такі прецеденти також були, але практики Голд-плейтингу (підміни норм директив) визнані неетичною та неприйнятною ще на початку 2000-х і з ними активно борються на рівні регуляторів ЄС. Однак, оскільки Україна поки не є членом ЄС, цей випадок підміни норм під виглядом прийняття євроінтеграційних законів поки залишився непоміченим.
Податок на OLX. Як під удар потрапили прості українці, які продають онлайн?
Унаслідок збігу обставин норму законопроєкту, який спочатку пропонувався для застосунків-таксі та послуг, було поширено на всі платформи, включно з платформами продажів, такими як OLX, Shafa тощо. Причому базою оподаткування було обрано саме ціну проданого товару, включно з особистими та вживаними товарами, із 2 ставками податку: 10% (зокрема 5% ВЗ) або 23% (зокрема 5% ВЗ) від ціни товару (не від фактичного прибутку операції). Для отримання ставки 10% пропонується відмовитися від банківської таємниці щодо спеціального рахунку і проводити розрахунки на нього. Окрім безготівкових розрахунків, платформи продажів також пропонується призначити агентами, які збирають податки з користувачів, навіть у випадках, якщо транзакцію було здійснено напряму / за готівку, але платформа могла про це знати. Причому в другому випадку пропонується, щоб платформа все одно стягувала суму податків із користувачів, які здійснили пряму транзакцію без її участі (продали за готівку - ваша проблема, платформа буде повинна “вибити” з вас податок). Ось так норми, те, що спочатку лобіювалося компаніями-таксі для мінімізації їхнього оподаткування та спрощення використовуваних «схем» із маскування трудових відносин, поставило мільйони українців під удар.
Реакція суспільства. Відповідь OLX
Очікувано такі пропозиції одразу спричинили вкрай негативну реакцію в суспільстві, а сам податок отримав назву «податок на OLX» і саркастичні назви на кшталт «податок на порвані шкарпетки». Компанія OLX одразу виступила проти цих норм, наполягаючи на необхідності гармонізації законодавства з європейським і попереджаючи про ризик тінізації всієї сфери інтернет-продажів.
Непередбачені наслідки. Чому ми втратимо міжнародні майданчики
Однак наслідки такого лобізму та підміни норм міжнародного регулювання локальними нормами можуть бути значно серйознішими. Тисячі українців купують і продають на міжнародних майданчиках (eBay, Etsy тощо). Це дозволяє приносити валютну виручку в країну та підтримує економіку у воєнний час. Ці майданчики використовують уніфікований фреймворк звітності DAC7, подаючи раз на рік звіт за місцем реєстрації компанії, що можливо завдяки уніфікованим у всіх країнах ЄС нормам. Запропонований же законопроєкт суттєво відрізняється від цих норм і поширює норму утримання податків на міжнародні майданчики, намагаючись зробити закордонні майданчики відповідальними за утримання та розрахунок українського податку, зобов’язуючи їх вникати в деталі українського законодавства і щомісяця перераховувати гроші напряму до податкової України. Як це неодноразово було в минулому, з огляду на мінімальну частку України результат один: призупинення доступу українських продавців до міжнародних ринків. Досі через некоректну позицію Нацбанку наші користувачі не мають повного доступу до PayPal і частково відрізані від фінансових ринків, що запобігає притоку капіталу в країну та сприяє бідності.
Фундаментальна помилка, або чому послуги й продажі - це не одне й те саме
Лоббісти цієї ідеї спочатку не очікували такого нездоволення та протидії суспільства та схоже, що досі не розуміють причини цього. А причина проста. Послуги традиційно мають низьку собівартість відносно ціни продажу. Фактичні витрати на послугу проїзду на таксі - здебільшого вартість пального та обслуговування. Водночас товари мають високу собівартість. Наприклад, середня націнка на електроніку в роздрібних мережах зазвичай становить близько 7-9%. Це у свою чергу призводить до непропорційного оподаткування: продаючи особисту річ, людині пропонують сплатити податок при продажі в збиток; продаючи новий товар комерційно, податкова ставка 23% або 10% стає значною частиною маржі або взагалі робить угоду збитковою. Неможливість і несправедливість такого підходу неминуче призводить до тінізації економіки, що й підкреслює OLX. Рішення просте: продажі товарів слід обкладати податком на приріст капіталу - тобто на фактичний прибуток, але ніяк не на весь валовий дохід.
А як це відбувається в розвинених країнах Європи?
У країнах Європи спочатку ухвалено підхід, коли продаж речей обкладається податком на приріст капіталу (який сплачується лише з прибутку) або не обкладається податком взагалі (у разі особистих речей). Наприклад, у Великій Британії продажі на суму до 6000 фунтів повністю звільнені від оподаткування, на залишок діє податок на приріст капіталу (податок на різницю між початковою та кінцевою вартістю речі). У Німеччині повністю звільнені від оподаткування угоди з продажу особистих речей (незалежно від суми), а для випадків комерційного продажу фізичною особою базою оподаткування є прибуток угоди (і лише якщо загальна сума доходів в обліковому році перевищує 1000 євро). У Франції продажі особистих речей не декларуються і не обкладаються податком для речей дешевших за 5000 євро; у випадках продажу речей дорожчих за 5000 євро базою є податок на приріст капіталу, що розраховується як різниця між ціною продажу та ціною придбання. Платформи ж не беруть на себе функції податкової, не отримують особливих режимів чи преференцій, а здійснюють лише один простий узагальнений звіт щороку за всіма користувачами з ЄС до своєї податкової.
Що робити далі? І як це правильно зробити
Перш за все - дотримуватися усталених норм і практик Європейського Союзу та гармонізувати законодавство в повній відповідності до європейських норм. Директива DAC7 / DPI-MCAA не передбачає «податків на OLX» чи будь-яких додаткових податків або пільг, а лише містить положення про щорічний звіт. Відповідно необхідно розділити законопроєкт на 2 окремих:
- Перший - безпосередньо європейські норми, які держава забов’язалась імплементувати і імплементувати їх так, як це зроблено в ЄС.
- Другий - податкові пільги компаніям-таксі та ініціативи з податковим агентством для останніх Неетичні спроби лобістів провести під виглядом євроінтеграційного законопроєкту фактичне звільнення таксопарків від податків на шкоду всім іншим не можуть мати місця. Якщо законодавець вважає за потрібне надати будь-які податкові пільги компаніям таксі, зокрема звільнивши їхніх фактичних працівників від ЄСВ і знизивши ПДФО, це необхідно виносити без приховування намірів і не подаючи це під соусом євроінтеграції.
Додатково регулятор має усвідомлювати негативні фінансові наслідки через такі преференції та пільги службам таксі (які дозволяють підміну трудової діяльності платформеною діяльністю) і чи сприятиме це наповненню бюджету, чи призведе до негативних наслідків. А також потенційні наслідки для працівників-водіїв таксопарків, які фактично на рівні закону будуть залишені без соціального захисту та права пенсію, належну їм в результаті трудової діяльності.
