Європейські лідери все частіше розглядають підтримку України у війні з РФ як інструмент власної безпеки, а не питання морального вибору. Однак це призводить до того, що європейці заплющують очі на деградацію демократичних інституцій в Україні. Про це в авторській статті для The Wall Street Journal пише професор економіки Кембриджського університету та колишній економічний радник президента Зеленського Олександр Роднянський.
Автор зазначає, що у публічній риториці Європа пояснює підтримку України боротьбою між демократією та авторитаризмом, проте за зачиненими дверима все більше переважає прагматичний розрахунок.
«Їхня підтримка України більше не є насамперед проявом солідарності з дружньою демократією . Йдеться про виграш часу для себе», - пише експерт.
У Європі бояться, що у випадку, якщо Росія вийде з війни менш обмеженою правилами поведінки та більш впевненою у своїх силах, загроза для інших країн лише зросте. У цьому контексті Україну розглядають не лише як державу, яку треба врятувати, а й як буфер, який стримує агресію.
У той же час, як пише автор, така стратегія має зворотний бік. Європа, на його думку, не визнає відкрито власних інтересів та водночас уникає критики внутрішніх проблем України. Це призводить до того, що ефективність державних інституцій у самій Україні відходить на другий план, якщо фронт тримається. В результаті можуть ігноруватись питання насильницької мобілізації, концентрації влади чи корупції.
"Оборонні війни не лише захищають держави, вони також деформують їх", - наголошує Роднянський.
Серед ознак такої деформації він називає напруженість між гілками влади, складнощі з ухваленням законів та залежність від зовнішньої фінансової допомоги. Роднянський попереджає, що війна не обов'язково зміцнює інститути, а може їх послаблювати.
На думку експерта, Європа робить ставку на те, що всі викривлення можна буде виправити після завершення війни. Однак, це ризикований підхід. У результаті, попереджає він, ЄС може отримати на своїх кордонах не стабільну демократію, а «сильно озброєну, глибоко травмовану, політично тендітну країну».
Автор наголошує, що це не є аргументом проти підтримки України, але потребує більш чесної та комплексної політики. Зокрема, допомога має враховувати не лише військові потреби, а й розвиток інститутів, прозорість та верховенство права.
Буфер може виграти час. Але якщо з ним поводитися неправильно, він може стати наступною проблемою», — резюмує економіст.
Нагадаємо, відносини між Україною та США знову погіршуються через розбіжності у підходах до війни, зокрема на тлі конфлікту навколо Ірану, санкцій проти Росії та військової допомоги. На цьому фоні Україна готується до затяжної війни та навіть розглядає сценарій суттєвого чи повного згортання підтримки з боку США.
