Експерти з університету охорони здоров'я Фудзіти в Японії розповіли про небезпеку розмов за кермом. З'явилися дані їхнього звіту.
У ньому сказано, що така розмова створює когнітивне навантаження, достатнє для уповільнення рухів очей, критично важливих для безпечного водіння.
Справа в тому, що, за словами вчених, під час керування автомобілем погляд водія постійно і швидко рухається, щоб вчасно помітити небезпеку. Саме через зір надходить близько 90% інформації, яка потрібна на прийняття рішень на дорозі.
Втім, досі залишалося незрозумілим, чи впливає розмова не лише на реакцію чи увагу в цілому, а й на ранні етапи зорової обробки – руху очей.
Фахівці провели досвід за участю 30 здорових дорослих. Вони виконували завдання на швидкі рухи очей із центральної точки до периферійних цілей у восьми напрямках. Завдання виконувалось у трьох умовах: під час розмови, під час прослуховування тексту та без додаткового навантаження. У розмовному режимі учасники відповідали на загальні та особисті запитання, у режимі прослуховування – слухали уривки художнього тексту.
Було встановлено, що саме розмова, а не пасивне слухання викликала стійкі затримки відразу на кількох етапах руху очей. Добровольцям потрібно більше часу, щоб почати рух погляду, довше займала сама фіксація погляду на цілі та подальша стабілізація погляду. При прослуховуванні тексту та в контрольних умовах таких ефектів не спостерігалося.
Сказано: «Хоча кожна окрема затримка була невеликою, в умовах реального водіння вони можуть накопичуватися та призводити до пізнішого виявлення пішоходів, перешкод чи інших небезпечних об'єктів. Це особливо важливо, оскільки водіям часто доводиться переводити погляд униз чи убік, щоби оцінити дорожню ситуацію».
Резюмується, що розмова – не єдиний фактор, що впливає на безпеку водіння, але результати експерименту демонструють, що навіть розмова щодо зв'язку може непомітно погіршувати роботу зорових механізмів ще до етапів розпізнавання та прийняття рішень.
Раніше американський професор пояснив, чому ж так корисно сміятися .
