Пентагон повідомляє, що Китай, ймовірно, розмістив понад 100 міжконтинентальних балістичних ракет у нових шахтах поблизу Монголії. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на чорновий звіт Пентагону.
Отриманий журналістами документ вказує на відсутність зацікавленості Китаю у переговорах щодо контролю над озброєннями та його готовність продовжувати масштабну модернізацію військового потенціалу.
За даними Пентагону, розміщені МБР мають твердопаливні двигуни та є частиною нової серії шахтних комплексів. Раніше Пентагон повідомляв лише про існування цих полігонів, проте не розкривав кількість ракет.
У чернетці також зазначено, що потенційні цілі цих ракет не ідентифіковані, а звіт може змінитися перед офіційною передачею Конгресу США.
Черновий звіт з'явився на тлі майбутнього закінчення дії договору New START між США та Росією, який обмежує кількість стратегічних ядерних боєголовок та носіїв. Експерти побоюються, що закінчення дії угоди може стимулювати тристоронні перегони ядерних озброєнь між США, Росією та Китаєм.
Як зазначив Деріл Кімболл з Arms Control Association, «збільшення ядерного арсеналу без дипломатії не робить світ безпечнішим ні для Китаю, ні для Росії, ні для США».
У 2024 році загальний ядерний арсенал Китаю оцінювався трохи більше 600 боєголовок, що демонструє уповільнення темпів виробництва порівняно з попередніми роками. Однак Пентагон прогнозує, що до 2030 року Пекін матиме понад 1000 боєголовок.
При цьому Китай дотримується стратегії ядерного самозахисту та політики «не застосовувати першу ядерну зброю».
Звіт також наголошує на тому, що Китай активно готується до можливого конфлікту за Тайвань. За оцінками Пентагону, Пекін планує бути здатним вести та виграти війну за Тайвань до кінця 2027 року. Одним із варіантів є удари на відстань 1500-2000 морських миль, які здатні суттєво загрожувати присутності США в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Пентагон додає, що КНР також проводить масштабну антикорупційну кампанію, яка торкнулася Народно-визвольної армії та державних оборонних підприємств. Ця кампанія тимчасово вплинула на оперативну готовність армії, але має можливість довгострокового зміцнення військового апарату Китаю.
Так, у ході перевірок та чисток протягом останніх 18 місяців було відсторонено або розслідовано щонайменше 26 керівників оборонних підприємств, включаючи ядерну та суднобудівну промисловість.
Зазначимо, що Китай офіційно заперечує будь-яку «завойовну» мету свого нарощування озброєнь і називає звіти Пентагону спробами «дискредитувати країну та ввести міжнародне співтовариство в оману».
Нагадаємо, напередодні стало відомо, що Росія та Південна Корея провели закриті переговори щодо ядерної програми КНДР.
