Проривне дослідження, проведене вченими з Базельського та Цюріхського університетів, розкрило одну з найважливіших вірусних загадок ХХ століття. Розшифрувавши геном вірусу грипу 1918 - саме того самого штаму, який викликав смертоносну пандемію іспанського грипу - вчені пролили нове світло на те, як цей вірус еволюціонував і адаптувався до людини, пише The Daily Galaxy.
Пандемія грипу 1918 року, відома як «іспанка», забрала від 20 до 100 мільйонів життів у всьому світі. Незважаючи на її масштабну дію, вчені довгий час не могли точно визначити, як вірус мутував під час пандемії та яким чином він пристосувався до людського організму.
Це дослідження, очолюване Вереною Шюнеман, палеогенетиком з Базельського університету, стало справжнім проривом у розумінні цих еволюційних процесів.
Використовуючи вірусний зразок, що зберігся, з формалінового препарату, дослідники розшифрували геном вірусу, що викликав пандемію 1918-1920 років. Цей стародавній штам понад сто років був «законсервований у часі» у медичній колекції Інституту еволюційної медицини Цюріхського університету. Аналізуючи вірусну РНК, команда виявила, що вірус вже на самому початку пандемії мав найважливіші адаптації до людського організму.
Одним із найбільш значущих відкриттів стало виявлення трьох ключових мутацій у швейцарському штамі вірусу 1918 року. За словами Шюнеманн: «Це перший випадок, коли нам вдалося отримати доступ до генома вірусу грипу, що спричинив пандемію 1918–1920 років у Швейцарії. Це дає нові уявлення про те, як вірус адаптувався до Європи на початку пандемії».
Дослідження показало, що дві з цих мутацій зробили вірус стійкішим до важливого антивірусного компоненту імунної системи людини. Цей захисний бар'єр зазвичай заважає передачу грипоподібних вірусів від тварин до людей. Третя мутація стосувалася білка у мембрані вірусу, що посилило його здатність зв'язуватися з рецепторами у клітинах людини.
На відміну від аденовірусів, що містять стабільну ДНК, віруси грипу використовують РНК — тендітніший генетичний матеріал, який швидко руйнується з часом. Тому вчені довго було неможливо вивчати древні штами вірусу: РНК, зазвичай, погано зберігається. Щоб вирішити цю проблему, команда розробила новий метод для більш ефективного вилучення стародавньої РНК із консервованих тканин.
Крістіан Урбан, перший автор дослідження з Цюріхського університету, пояснив: «Давня РНК зберігається протягом тривалого часу лише за дуже специфічних умов. Тому ми розробили новий метод, що дозволяє краще витягувати фрагменти стародавньої РНК із таких зразків».
Нагадаємо, голова ВООЗ анонсував нову пандемію.
