Битва за маленьке селище Велика Новосілка на Донеччині затягнулася на шість днів, проте її результат був очевидний до цього, адже ситуація стала критичною ще на початку нового року, коли російські окупанти зайняли села на північний схід і захід від нього, оточивши українських бійців з трьох сторін, пише The Economist.
«До четверга 23-го вузький коридор до майже ізольованої кишені став непрохідним. Наказ про відступ надійшов, як тільки розвіявся туман. Це було кошмарне завдання, яке потрібно було виконати пішки, під небом, наповненим безпілотниками, та через річку. Свідчення тріумфуючих російських пропагандистських каналів свідчать про те, що багато хто не зміг цього зробити», — зазначили у матеріалі.
Успіх Росії у Великій Новосілці відбувся за вже знайомою схемою: постійні піхотні атаки, великі втрати, виснаження української оборони та її відступ, зазначають аналітики видання.
«Підрозділи, які воювали там, тепер, ймовірно, знову зосередяться на Покровську на півночі, набагато більшому логістичному вузлі, який Росія атакувала з різною інтенсивністю протягом останніх шести місяців. Бої там уже змусили українців закрити критично важливу шахту з видобутку коксівного вугілля, яка раніше забезпечувала половину потреб вітчизняної металургійної промисловості. Російські війська також просуваються неподалік місця розташування корисних покладів літієвих руд», — зазначають у The Economist.
Автори матеріалу зазначають, що витіснити українські війська на Донбасі буде росіянам нелегко, адже «відкриті поля на захід від Покровська та психологічно руйнівний наступ на Дніпропетровську область можуть виявитися спокусливішими».
«Вони промацують наші слабкі місця. А потім завдають масованих ударів там, де мають тактичний успіх», — наголосив представник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони України Андрій Черняк.
У свою чергу, сучасний фронт, де переважають безпілотники, швидко змінює характер бойових дій в Україні. Наприклад, у Великій Новосілці бронетехніка грала мінімальну роль.
«Один із наших танків виповз на передову. Десять безпілотників атакували його та майже одразу підпалили», — розповів капітан Іван Секач, офіцер 110-ї української бригади, яка захищає населений пункт.
У виданні зазначають, що російська тактика ведення війни не є динамічною, проте завдає Україні чимало проблем. Це означає, що Росія має достатньо піхоти, а Україна — ні. Зокрема через проблеми з мобілізацією та дезертирством українські резерви значно зменшились.
«Ми намагаємось замінити наші втрати на полі бою. Вони можуть кинути батальйон солдатів на позицію, яку ми укомплектували чотирма або п'ятьома солдатами», — сказав полковник Павло Федосенко, командир української тактичної групи на Донбасі.
«У нас більше немає тактики, окрім як затикати дірки. Ми кидаємо батальйони в хаотичний безлад і сподіваємося, що зможемо якось зупинити цей процес», — додав «Купол», псевдонім поки що відставного командира, який до вересня очолював бригаду, яка воює на сході Донецької області.
У свою чергу в The Economist нагадали, що світова увага змістилася на переговори, які, ймовірно, можуть відбутися, а також сигнали від адміністрації Дональда Трампа, які є одночасно і позитивними, і негативними для України.
Водночас Черняк вважає, що Росія не закінчить зброю найближчим часом, тому про припинення війни поки не варто говорити.
"У них є мінімум рік, можливо, два, щоб продовжувати воювати так, як вони це робили", - вважає представник української розвідки.
За словами Черняка, зараз малоймовірно, що Росія досягне серйозного успіху на фронті.
«Ми бачимо їхні резерви, їхні ракети, їхню бронетехніку — і цього недостатньо. Поки що», - наголосив він.
У свою чергу капітан Секач зазначив, що у Великій Новосілку російські колони з бронетехнікою неодноразово проривалися та потрапляли за українську оборону, проте не усвідомлювали цього, тому втрачені та дезорієнтовані поверталися назад.
«Російська армія не нагороджує розумних людей, це єдине моє пояснення. Але ми не можемо розраховувати, що все так і залишиться», — підсумував військовий.
Нагадаємо, війна в Україні не закінчиться завтра чи післязавтра.
