Експерти з університету Торонто у Канаді розгадали ще одну космічну таємницю. З'явилися дані їхнього звіту.
У ньому сказано про те, що вчені виявили взаємозв'язок між дуже великими та дуже малими космічними об'єктами, тобто надмасивними чорними дірками та частинками темної матерії.
Вони дізналися, що ця взаємодія дозволяє гігантським чорним діркам зливатись воєдино.
Йдеться про те, що торік астрофізики оголосили про виявлення «гулу» гравітаційних хвиль, що пронизують космос.
Фахівці вважали, що цей фоновий сигнал походить від мільйонів надмасивних чорних дірок, що зливаються, кожна з яких у мільярди разів масивніша за наше Сонце.
Але, як зазначається, теоретичне моделювання продемонструвало, що зближення двох надмасивних чорних дірок зупиняється на відстані близько трьох світлових років або одного парсека.
Сказано, що цей феномен назвали "проблемою останнього парсека", і він суперечив теорії про можливість злиття надмасивних чорних дірок.
Інформується, що проблема останнього парсека виникала через взаємодію між хмарами, або гало темної матерії, що оточують надмасивні чорні дірки і заважають їм злитися в одну.
Зараз канадці створили модель, згідно з якою щільність гало темної матерії залишається досить високою для взаємодії таким чином, щоб зближення чорних дірок тривало аж до об'єднання в один об'єкт.
Повідомляється, що окрім надання інформації про злиття малих дірок і фоновий сигнал гравітаційних хвиль, нові результати також дозволили трохи краще зрозуміти природу темної матерії.
Резюмується: «Ми дізналися, що еволюція орбіт чорних дірок дуже чутлива до мікрофізики темної матерії, і це означає, що ми можемо використовувати спостереження за злиттями надмасивних чорних дірок, щоб краще зрозуміти ці частинки. Наша робота є новим способом допомогти зрозуміти корпускулярну природу темної матерії».
Раніше ми писали, що в майбутньому космонавти будуть пити сечу .
