Війна на Донбасі «поставила» в дію, здавалося б, давно забуті та застарілі зразки зброї минулого століття. Одним із них став 73-мм станковий протитанковий гранатомет СПГ-9 «Спис».
Фактично СПГ-9 (або, як його називають в армії, «чобіт») є малокаліберною моделлю артилерійського озброєння в армії. За західною класифікацією це «безвідкатна зброя». Система проста і надійна - фактично просто труба, закріплена на тринозі, з механічним та оптичним прицілами та механізмами наведення.
Підготовка розрахунків СПГ-9
Щодо походження такого незвичайного для Радянського Союзу калібру є народна легенда, яка свідчить, що 73 міліметри – це діаметр стандартної горілчаної пляшки кінця п'ятдесятих – початку шістдесятих років двадцятого століття. Проте насправді дедалі більше приземлено. Спочатку гранатомет був розроблений під калібр 70 мм, проте в ході польових випробувань прототипу з'ясувалося, що після сьомого-восьмого пострілу у стовбурі утворюється така кількість нагару, що далі стріляти неможливо. Тоді конструктори додали гранаті нову деталь — тонкий (1,5 мм) провідний поясок у передній частині, який при пострілі зчищав зі стінок стовбура пороховий гар, що залишився від попереднього пострілу. Саме цей поясок додав гранаті зайві 3 мм калібру.
Зовсім екзотичний варіант — «Москвич» із «чоботом»
Гранатомет прийнято на озброєння радянської армії 1963 року. Для стрільби за броньованими цілями застосовується активно-реактивний постріл ПГ-9В з кумулятивною гранатою, а по живій силі - активний постріл ОГ-9В з осколковою гранатою.
Ця зброя використовувалася у багатьох військових конфліктах другої половини минулого століття. Не зійшов він зі сцени й сьогодні. Випуск СПГ-9 був налагоджений у Китаї, Єгипті, Болгарії та Пакистані.
Типова установка СПГ-9 на мобільну платформу - у цьому випадку позашляховик
Розрахунок СПГ-9 складається з чотирьох осіб: командира, навідника, заряджає та піднощика. Цей розрахунок здатний переносити гранатомет у розібраному положенні на великі відстані, а також переміщати СПГ-9 у бойовому положенні при зміні вогневих позицій, благо його маса всього 57,6 кг (з триніжним верстатом та нічним прицілом). Прицільна дальність стрільби прямим наведенням кумулятивною гранатою становить 800 метрів, а осколково-фугасною - 910 метрів.
Добре підготовлений розрахунок із чотирьох чоловік може досягти скорострільності до 6 пострілів за хвилину, причому, на відміну від того ж протитанкового комплексу, для наступного пострілу не треба чекати попадання ракети в ціль, керуючи нею.
У похідному положенні ЗПГ-9 розбирають на верстат, стовбур та прицільні пристрої. Вага гранатомета, повторимо, складає всього близько 60 кг, тому в зібраному стані його можна просто переміщати на невеликі дистанції силами всіх членів розрахунку.
Гранатомет виявився настільки вдалим, що досвід, отриманий під час його створення, інженери згодом застосовували при проектуванні 73-мм гладкоствольної зброї 2А28 «Гром» — основної зброї для БМП-1 та БМД-1.
"Монстр" від НГУ
Варто сказати, що ЗПГ-9 не є протитанковою зброєю — жоден сучасний танк із неї не проб'єш. Тому до початку 2014 року у ЗСУ він застосовувався вкрай обмежено.
З активізацією військових дій на Донбасі ці гранатомети почали масово передаватися добровольчим підрозділам та батальйонам територіальної оборони. Цікаво, що наявність великої кількості знарядь призвела до появи мобільних варіантів із встановленням на «позашляховик». У десантників 25-ї бригади був як мінімум один БТР-Д із встановленим знаряддям.
У Національній гвардії умільці взагалі спробували встановити на БТР-80 одразу чотири ЗПГ-9. Однак після польових випробувань від цього варіанта відмовилися, а БТР повернули до нормального стану.
З вересня 2014 року СПГ-9 через своє дозволене «мінськими угодами» калібро є одним із основних засобів ураження цілей супротивника безпосередньо на лінії зіткнення. Саме тому зношування стовбура та інших механізмів у нього набагато більше, ніж в інших артилерійських систем.
Як відзначають військові, з недоліків можна відзначити велику кількість ознак, що демаскують, і малу мобільність (у порівнянні, наприклад, з приблизно рівним за можливостями РПГ-7). Водночас з весни 2015 року війна на Донбасі є виключно позиційною, де ці фактори не є вирішальними.
Дуже часто в мотопіхотних бригадах таким чином підвищуються вогневі можливості БРДМ-2.
Через це досить скоро цим гранатометам знадобилася постійна заміна. У результаті вже 2015 року було видано замовлення приватній фірмі ТОВ «Рубін-2017» на створення клону СПГ-9 із запуском серійного виробництва на вітчизняній базі.
У результаті з'явився 73-мм станковий протитанковий гранатомет «Ланцея» (причому тут не стали довго думати і просто переклали назву «Спис» латиною). За деякими даними, після державних випробувань у липні 2018 року його було ухвалено на озброєння.
Його характеристики невідомі, але можна припустити, що вони фактично ідентичні СПГ-9 — може, тільки знаряддя стало трохи легшим, проте матеріалознавство з 1960-х років зробило крок далеко вперед.
