Ми живемо в епоху рейдерства. Епоха ця підкралася якось блискавично: ще чотири-п’ять років тому лише фахівці з англійської мови знали переклад слово “raider” – “вимагач, нальотчик”.
Невдовзі після помаранчевої революції Україною прокотилася лавина цинічних економічних злочинів, суть яких полягала в особливо витонченому заволодінні чужими активами – фірмами, акціями, приміщеннями, складами, рухомим майном. Українське рейдерське “ноу-хау” базувалося на спеціальній ролі, які відводилася в цьому процесі судам.
Меткі хлопчики з юридичною освітою на замовлення впливових громадян відшукували бухгалтерські або організаційні прогалини в установчих документах об’єкта, який планувалося захопити, і, домовившись з відповідною судовою інстанцією, просто переписували підприємство на замовників операції.