Ця стаття Ігоря Скрипина багато в чому полемічна, зокрема в тому, що автор намагається протиставити Західну України Великій Україні, звинувачуючи Юрія Андруховича у приниженні “Центру Європи”, тобто України. Сподіваємося, на нашу публікацію надійдуть відгуки – як тих, хто є прихильниками Юрія Андруховича, так і тих, хто ними не є:
Анти-Андрухович
автор - Ігор Скрипин
Шмаркате та переважно могилянське (а тому і неабияке помаранчево-ліберальне) начиння саморобних андруховичевих фан-клубів може подумати, що стаття продиктована або ненавистю, або заздрістю до Патріарха Бу-Ба-Бу і, звичайно, воно, це симпатичне та миле начиння, помилятиметься. Заздрість псує печінку, а ненависть не є християнською чеснотою. До того ж, мені подобається Андрухович. Коли я чую його прізвище, з мулких водовиріїв Лети виринає золота і тепла осінь 90-го року, початок останньої та найуспішнішої, а разом з тим і найганебнішої української реанімації у двадцятому сторіччі, про яку грантожерні енциклопедисти з “Критики” можуть довго сперечатися, чого прагли тодішні пасіонарії більше – свободи як сакрального поняття чи свободи як еквівалента Біг-Маку.