Господарський суд Києва заборонив Нацраді з питань телебачення та радіомовлення обмежувати трансляцію програм “Дом-2” і “Окна” в ефірі телекомпанії “ТЕТ”...
Як відомо, “ТЕТ” є помийницею російського ТБ, куди “мудрі” менеджери СТС скидають увесь непотріб, який уже “відкрутили” росіяни. Принаймні донедавна практика на “ТЕТі” була саме такою. Чесно кажучи, телепрограмами згаданого каналу не цікавлюся, але в мене виникає запитання: в чому в ситуації навколо конфлікту “ТЕТу” з Нацрадою вбачають наступ на свободу слова? Чому є моветоном критикувати російське телевізійне лайно? Чому прихильники цього “продукту”, коли заходить мова про витіснення їхнього, м’яко кажучи, дурноверхого телекреативу, прикриваються заявами про утиск щодо російської мови і культури? Який стосунок до культури, і не лише до російської, мають «Дома», «Окна» і подібний брухт?