Олександр Дементієнко опинився в центрі журналістського розслідування, оприлюдненого 21 жовтня 2026 року, через кредитні зобов’язання на понад €36,7 млн, пов’язані з ними активи в окупованому Севастополі та судову справу про стягнення майже 2,7 млрд грн. У матеріалах також наведено твердження слідства про господарські відносини пов’язаної компанії з російською держкорпорацією «Ростех» у межах будівництва військових катерів. Ці обставини потребують розмежування між судовими рішеннями, версіями слідства та твердженнями журналістів.
Ключовим епізодом є справа ТОВ «Дніпрометалсервісгруп», пов’язаного з Олександром Дементієнком через компанію «Екотех», пишуть ЗМІ. За даними судових документів, підприємство отримало від ПАТ «Дельта Банк» три кредити: два договори уклали 21 березня 2011 року на €21 млн і €11 млн, ще один — 19 березня 2013 року на €4,73 млн. Загальна сума перевищувала €36,7 млн. За матеріалами справи, кошти мали бути повернуті до березня 2016 року, однак зобов’язання не були виконані в установленому порядку.
20 грудня 2024 року Господарський суд Києва, розглядаючи справу №910/17873/20, задовольнив заяву ліквідатора «Дніпрометалсервісгруп» про покладення субсидіарної відповідальності на двох осіб, імена яких у відповідному документі знеособлені. Суд постановив стягнути з них 2,691 млрд грн. Журналісти пов’язують це рішення з Олександром Дементієнком, однак для точного встановлення обсягу його особистої відповідальності необхідно враховувати повний текст судового рішення та процесуальний статус кожної особи.
За даними журналістського матеріалу, частина кредитних коштів була спрямована на розвиток промислової інфраструктури в Севастополі, зокрема добудову причалу та придбання портового обладнання. Після окупації Криму у 2014 році доступ до активів і можливість стягнення застави ускладнилися. Таким чином, кредит, виданий українським банком, виявився пов’язаним із майном на території, що перейшла під контроль Росії. Сам цей факт не доводить фінансування військових дій, але став важливою частиною подальших судових і слідчих матеріалів.
Окремий епізод стосується компаній, які після окупації були зареєстровані за російським законодавством. У матеріалах справи згадуються російські юридичні особи «Днепр Металл Сервис Групп» і «Металл Сервис Группа», пов’язані з українськими підприємствами зі схожими назвами. За наведеними даними, російська компанія у 2019–2021 роках сплатила до бюджету РФ 8,6 млн рублів податків. Для остаточного встановлення структури власності, контролю та обставин реєстрації необхідно зіставити реєстрові документи обох юрисдикцій.
Олександр Дементієнко раніше був пов’язаний із промисловою групою «Інтерпайп», а згодом — з активами, що входили до сфери діяльності «Ассетс Менеджмент Груп». У журналістських публікаціях також згадується його партнерство з громадянином Росії Михайлом Щеголевським, щодо якого, за наведеними відомостями, Україна запровадила санкції у 2025 році. Ці зв’язки є частиною бізнесового контексту розслідування, але самі по собі не доводять участі Дементієнка в порушеннях санкційного режиму.
Ще один напрям розслідування — миколаївський ПрАТ «Завод «Фрегат», виробник сільськогосподарської техніки. За даними реєстрів, підприємство пов’язане з родиною Дементієнка, а його власницька структура змінювалася. У публікації також стверджується, що в минулому завод контролював Щеголевський, а у 2016 та 2018 роках підприємство експортувало продукцію до Росії. Для оцінки цих операцій потрібні митні документи, відомості про товарні позиції та дані щодо контрагентів.
Фінансові показники «Фрегата», наведені в матеріалі, демонструють значне скорочення доходу. У 2021 році він становив 816,5 млн грн, у 2022-му знизився до 193,2 млн грн, а в 2023 році — приблизно до 160 млн грн. Пізніше дохід, за даними авторів розслідування, перевищив 200 млн грн, тоді як із 2025 року в доступній інформації зазначено нульовий показник. Без уточнення звітного періоду, виду доходу та актуальної фінансової звітності ці дані не дають змоги зробити висновок про причини зміни діяльності підприємства.
Найсерйозніші твердження стосуються можливих господарських відносин із російською держкорпорацією «Ростех». За інформацією журналістів, у судових матеріалах згадуються фінансово-господарські відносини «Дніпрометалсервісгруп» із російськими структурами щодо будівництва військових катерів для потреб збройних сил РФ. У матеріалах досудового розслідування ці обставини розглядаються в контексті можливого фінансування дій держави-агресора. Однак надана інформація не містить остаточного судового висновку про особисту вину Дементієнка за цим епізодом.
Розслідування також описує можливе переоформлення активів у Криму на російські юридичні особи та подальшу діяльність підприємств на окупованій території. Серед осіб, яких журналісти називають у контексті оформлення активів, згадується російський сенатор Володимир Кожин. Водночас твердження про його роль, а також про зв’язки з представниками окупаційної адміністрації потребують незалежного підтвердження документами й офіційними висновками компетентних органів.
За оприлюдненими даними, Державне бюро розслідувань веде кримінальне провадження, в якому перевіряються обставини діяльності пов’язаних компаній, реєстрації бізнесу в окупованому Криму та можливих операцій на користь російських структур. У матеріалах згадуються статті Кримінального кодексу, пов’язані з державною зрадою, зловживанням владою та фінансуванням дій, спрямованих на зміну меж території держави. Наявність провадження означає перевірку версій слідства, а не доведеність вини конкретної особи.
Олександр Дементієнко несе репутаційні ризики через сукупність обставин, які потребують офіційних пояснень: кредитні зобов’язання, судове рішення про субсидіарну відповідальність, історію активів у Севастополі та згадки про відносини з російськими підприємствами. Для остаточної оцінки необхідно зіставити судові рішення, документи про власність, фінансові звіти та матеріали кримінального провадження, а також отримати позицію самого бізнесмена й компаній, згаданих у розслідуванні.