Щорічний огляд збройних зіткнень від норвезького Інституту досліджень проблем світу (PRIO) робить висновок, що у 2025 році кількість конфліктів державного рівня піднялася на найвищий рівень з 1946 року. За сукупною кількістю загиблих минулий рік поступається лише 1994 року, коли у розпалі був геноцид у Руанді та 2021 року, на піку громадянської війни в Ефіопії. Війна в Україні залишається зараз смертоносним конфліктом.
У доповіді «Тенденції конфлікту» перераховуються 65 зіткнень, до яких залучено хоча б одну державу. Серед них вісім міждержавних конфліктів. Такими, окрім російського вторгнення в Україну, дослідники називають прикордонні зіткнення між Індією та Пакистаном, Пакистаном та Афганістаном, Камбоджею та Таїландом та ізраїльські авіанальоти на Сирію. Поточний військовий конфлікт навколо Ірану залишився за межами дослідження тенденцій 2025-го, хоча бомбардування Лівану Ізраїлем згадано.
«На жаль, позитиву небагато, — заявила упорядниця огляду Сірі Аас Рустад, яку цитує агентство AFP. — Зазвичай, мені вдається вичавити з даних хоч щось позитивне, але цього року цифри просто шокують».
Кількість тих, чия смерть безпосередньо пов'язана з військовим чи політичним насильством, доповідь оцінює у 245 тисяч. Загибель військових — як, наприклад, російських солдатів на передовій в Україні — займає у цій статистиці більше місця, але понад 25% сукупної кількості загиблих — 76 з половиною тисяч жертви серед цивільного населення. Зростання у цій категорії порівняно з 2024-м роком п'ятикратне.
Дослідники пояснюють різкий стрибок у цій похмурій статистиці зіткненнями між армією та повстанцями в Судані — облога міста Ель-Фашер убивства та загибель від виснаження призвели там минулого року до смертей близько 60 тисяч людей.
«Останні п'ять чи шість років паралельно йдуть кілька великих конфліктів або коли закінчується один, відразу починається інший. Жодного перепочинку світу не дають, — каже Рустад. — У цьому ситуація відрізняється від попередніх років — інтенсивність конфліктів у всьому світі висока та постійна».
У своїх оглядах норвезький інститут виділяє три основні типи конфліктів: за участю щонайменше однієї держави, недержавні конфлікти та ситуації, коли насильство проти цивільного населення має односторонній характер. Що стосується ситуацій першого типу, лідирує Африка з 29 конфліктами, далі йдуть Азія та Близький Схід. У Європі такий конфлікт лише один, але такого масштабу, якого континент не бачив за весь час після Другої світової.
Усього конфліктів, які можна визначити словом «війна», норвежці нарахували торік 13. Після відносно спокійних нульових та п'ятирічки 2017–2022 років кількість війн теж зростає.
Рустад підкреслює, що однією з найагресивніших держав є Ізраїль, залучений до п'яти конфліктів різного типу в секторі Газа, Сирії, Лівані, проти Ірану та хуситів у Ємені. В Азії таке "лідерство" - у М'янми (Бірми). У чотири конфлікти одразу залучені Сирія, Пакистан та Індія.
Упорядниця доповіді згадала також США, сказавши, що повернення Дональда Трампа на президентську посаду принесло «не лише напади та підвищений рівень насильства, а й зведення торгових бар'єрів».
«Про співпрацю поки що можна забути. Рада безпеки ООН поки що не працює і світ стає дедалі поляризованішим», — сказала вона.