Фракція «Голос» врятує монобільшість

Партія «Голос» має найменшу фракцію у парламенті: 19 мандатів (мажоритарник Ярослав Рущишин зі 117 округу Львова загинув у ДТП в липні 2025 року). На дострокових парламентських виборах 21 липня 2019 року вона посіла п'яте місце,отримавши 851 722 голоси, або 5,82 відсотка підтримки виборців. Має сімнадцять списочників і трьох мажоритарників. Слід зазначити, що ареалом партії стало місто Львів. Саме там партія отримала трьох одномандатних депутатів, а саме Наталію Піпу зі 115 округу в Сихівському районі, вже згаданого Я. Рущишина зі 117 округу Франківського району, і Галину Васильченко з 118 округу Личаківського району.

Варто підкреслити, що партія, яку підтримував український олігарх Віктор Пінчук, змогла потрапити до парламенту завдяки трьом чинникам:

а) лідеру — Святославу Вакарчуку;

б) електорату таких партій як «Самопоміч» Андрія Садового, «Української галицької партії», чиї партійці увійшли в склад «Голосу»;

в) колишнім прихильникам «Європейської Солідарності» (Блок Петра Порошенка «Солідарність»), яка пройшла ребрендинг в травні 2019 року.

Вже в січні-лютому 2020 року рейтинг Голосу впав до 3-2 відсотків підтримки. У березні 2020 року лідером партії стала Кіра Рудик. Сам С. Вакарчук аргументував складання депутатського мандату в червні 2020 року успішним заведенням нових людей в законодавчу гілку влади.

Муніципальні вибори 25 жовтня 2020 року стали для політичної сили провальними. Партія не змогла отримати жодного міського голову, пройшла лише до Львівської обласної ради, маючи сім мандатів. Найкращий результат партійці показали на Галичині (Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська) і частково в Рівненській області. Натомість завела фракції у міські ради Києва, Черкас, Рівного і Львова. Щодо районних рад, то «Голосу» вдалося утворити фракції у Львівській, Золочівській, Яворівській, Самбірській, Стрийській районних радах Львівщини. Надвірнянській районній раді Івано-Франківської області, Кременецькій і Тернопільській районних радах Броварській і Обухівській районних радах Київської області, а також Черкаській районних радах. В більшості областей партія не має жодного депутата. Найменше депутатів «Голос» має в Житомирській області. В Коростишівську міську раду партія завела двох депутатів.

2021 рік став роком, що обнулив політичне майбутнє партії «Голос». Влітку того ж року в парламентській фракції відбувся розкол 10 депутатів на чолі з О. Устіновою ( Восени до них приєднався Я. Рущишин, який став 11) утворили депутатське об'єднання «Справедливість». Причиною цього стало звинувачення партійців в узурпації влади керівником К. Рудик Тоді вона отримала контроль над всіма питаннями в партії, включаючи кадрові і фінансові. Але кульмінацією конфлікту партійців став зрив К. Рудик виборів до політради партії. Всупереч цьому опозиційно налаштовані до К. Рудик депутати провели вибори на яких членами президії були обрані Соломія Бобровська, Ольга Стефанишина і Роман Лозинський. К. Рудик відмовилася затверджувати обрані кандидатури на з'їзді і пролобіювала свою групу впливу, а саме своїх заступників з числа нардепів. Членами політради стали Інна Совсун, Ярослав Железняк і Андрій Осадчук. Втратою рейтингу «Голосу» успішно скористалися Рінат Ахметов і Офіс Президента, а також Петро Порошенко. Так, зокрема, К. Рудик була модератором акції «Євро Солідарності» на підтримку П. Порошенка в січні 2022 року. Воєнний стан в Україні суттєво змінив поведінку партії «Голос» Незважаючи на внутрішні конфлікти всередині партії, нардепи почали поступово орієнтуватися на владу. Це дуже очікувано, але не варто думати, що їх співпраця є лише на Грушевського, 5.

Обов'язково маємо навести приклад співпраці «Голосу» і «Слуг народу» в регіонах. Класичним прикладом є місто Українка Обухівського району Київської області. Тут після місцевих виборів 2020 року фракція «Голос», увійшла в коаліцію з фракцією «Слуга Народу». До повномасштабного вторгнення коаліція «Голосу», «СН», складалася з фракцій партій «За Майбутнє», «Воля», 1 депутата від «Нашого Краю» і «ЄС». Після початку «великої війни» РФ проти України коаліція зазнала змін. Натепер до коаліції входять фракція Батьківщина депутати обрані від «НК» і 1-2 депутатів від «Євро Солідарності». Фракція «ЗМ» в складі трьох депутатів втекла за кордон.

За інформацією журналістки BIHUS.info Роксолани Бичай, такі представники парламентської фракції як Олександра Устінова, Ольга Стефанишина, Володимир Цабаль та вже згаданий Ярослав Рущишин голосували в інтересах Офісу Президента України. Однопартійці О. Устінової й інші депутати підтверджують її співпрацю з ОП. Мовляв, О. Устінова просила своїх колег по фракції підтримувати голосування за призначення тих чи інших міністрів. Показовим стало голосування за призначення віце-прем'єра з питань європейської інтеграції Ольги Стефанішиної на посаду голови Міністерства юстиції замість Дениса Малюськи. Тоді вона поєднала дві посади, а в серпні 2025 року В. Зеленський призначив її послом в США.

Як може виглядати коаліція «СН» і «Голосу» в парламенті? Поки монобільшість у своєму складі має 228 депутатів. У випадку виходу з фракції двох депутатів «Слуга народу» опиниться в скрутному становищі. Фракції «Європейська солідарність» і «Батьківщина» відмовляться увійти у коаліцію, а створення коаліції з депутатськими групами заборонено. Чому саме «Голос» може стати союзником «СН»? Перший чинник криється в безвиході самої партії «Голос». Їхній рейтинг на сьогодні становить близько відсотка, що робить політичну силу непрохідною. Другий аспект полягає в тому, що депутати від «Голосу» є найменшою фракцією у Верховній Раді України. Їх електорат вже повернувся до В. Зеленського і П. Порошенка. Через кулуарні домовленості з ними можна домовитись про співпрацю. Прикладом цього є призначення Ярослава Юрчишина головою парламентського комітету з питань свободи слова у грудні 2023 року. Після підозри в державній зраді і арешту нардепа з ОПЗЖ/ПЗЖМ «регіонала» Нестора Шуфрича восени того ж року Я. Юрчишин очолив комітет. Разом з ним і Н. Шуфричем, який зберіг членство, до комітету входить скандальний слуга Євгеній Грабар, який в 2020 році рекомендував пенсіонерці продати собаку, щоб оплатити комунальні послуги. Тоді нардеп перепросив за своє висловлювання. Аргументував це своєю недосвідченістю в політиці. Керівництво фракції «СН» також вибачилося.

Найважливішим моментом, який спонукатиме «Голос» до співпраці, це потенційна можливість депутатам балотуватися по списках гіпотетичного «Блоку Зеленського» на наступних парламентських виборах. Маємо зрозуміти, що ера політичних партій «Самопоміч» і «Голос» закінчилась. Володимир Зеленський і його оточення готують альтернативний правоцентриський проєкт, де разом з частиною проукраїнських «СН», будуть представлені активісти, військовослужбовці і волонтери.

Резюмуючи можна відверто сказати, що ймовірність входження «Голосу» до коаліції зі «Слугою Народу» залишається високою. Парламентарії від партії С. Вакарчука і К. Рудик будуть змушені прийняти той факт, що часи ліберальних партій з правоцентриським ухилом, якими є «Самопоміч» 1ce 1cf ; і «Голос», закінчилися. Союз з монобільшістю може стати для них вікном можливостей для збереження у великій політиці, а саме в законодавчій і виконавчій гілках влади.

--}}