Російський диктатор Володимир Путін побоюється замаху та можливого перевороту. Усередині російських силових структур зростає напруженість. Про це повідомляє російське незалежне видання "Важливі історії" , розташоване в Латвії, посилаючись на звіт розвідки однієї з країн ЄС.
З початку березня 2026 року Кремль стурбований витоком чутливої інформації, а також ризиком змови чи спроби перевороту. Путін боїться можливого замаху з використанням безпілотників, у тому числі представників російської еліти.
Зростання страху призвело до значного посилення заходів безпеки російського диктатора:
- Введення двох рівнів перевірки для відвідувачів адміністрації глави РФ, включаючи повний огляд співробітниками ФСТ;
— значне скорочення списку місць, які регулярно відвідує Путін: наприклад, ні він, ні його родина більше не з'являються в улюблених раніше резиденціях у Підмосков'ї та Валдаї;
— збільшення часу, який Путін проводить у модернізованих бункерах, зокрема у Краснодарському краї (він ховався в них ще з початку повномасштабної війни в Україні, а тепер не виходить із них тижнями);
— відмова від організації поїздок Путіна на військову інфраструктуру: якщо минулого року Путін їздив на такі об'єкти часто, то цього року не з'явився там жодного разу;
- Періодичне відключення комунікаційних мереж в окремих районах Москви;
- Проведення співробітниками ФСТ масштабних рейдів з використанням кінологічних підрозділів, співробітники служби також розміщуються вздовж Москви-річки, щоб реагувати на можливі атаки безпілотників.
ФСТ тепер контролює та узгоджує будь-які інформаційні чи медійні публікації за участю російського диктатора, спираючись на секретний указ останнього.
Співробітникам, які працюють поряд з Путіним, тепер заборонено користуватися мобільними телефонами, вони зобов'язані використовувати пристрої без доступу до Інтернету та користуватися громадським транспортом.
У будинках кухарів, фотографів та охоронців встановлені системи спостереження.
Головним «підозрюваним» у можливій підготовці державного перевороту став Сергій Шойгу, колишній міністр оборони та з травня 2024 року — секретар Ради безпеки Російської Федерації, який зберігає значний вплив у військовому командуванні.
У європейській розвідці зазначають, що арешт колишнього першого заступника Шойгу, Руслана Цалікова, 5 березня 2026 року розглядають як порушення неформальних гарантій безпеки для еліт, що послаблює позиції Шойгу та підвищує ймовірність того, що він сам може стати об'єктом кримінального переслідування.
Після вбивства генерал-лейтенанта Фаніля Сарварова в Москві 22 грудня 2025 начальник Генерального штабу Валерій Герасимов запропонував Путіну скликати засідання постійних членів Ради безпеки для обговорення ситуації.
Однак Путін вважав за краще провести вужчу нараду, яка відбулася 25 грудня 2025 року, наступного дня після нового нападу на російських силовиків, який стався на тому ж місці, де сталося вбивство Сарварова.
На завершення цієї напруженої наради Путін закликав учасників до спокою, запропонувавши змінити формат обговорення. Він зобов'язав учасників зустрічі протягом тижня надіслати йому свої пропозиції щодо вирішення обговорюваних проблем.
Після наради Путін зустрівся з директором Федеральної служби охорони (ФСТ) Дмитром Кочневим, чиє першочергове завдання полягає у забезпеченні фізичної безпеки вищих керівників держави.
Згодом було вирішено змінити внутрішній регламент ФСТ, розширивши список осіб, які перебувають під посиленим захистом цього відомства.
Декілька джерел підтверджують, що страх Путіна перед змовою чи переворотом посилився. Про це свідчать як безпрецедентні заходи безпеки, і непрямі ознаки.
Нагадаємо, у Москві вже обговорюють життя після Путіна.