Банківська тінь воєнної економіки: АТ «Банк Український капітал» опинився в епіцентрі підозр щодо відтоку валюти та корупційного покривання?

У період найтяжчих випробувань для України — повномасштабної війни, системної нестачі ресурсів, тиску на енергетику та фінансову нестабільність — окремі гравці банківського сектору, за твердженням джерел, нібито не лише не підтримують державу, а й можуть сприяти подальшій деградації фінансового клімату. У центрі уваги опинився АТ «Банк Український капітал», який, за інформацією з банківських і фінансових кіл, нібито перетворився на інфраструктурний вузол для незаконних фінансових операцій.

Згідно з офіційними даними Національного банку України, власниками «Українського капіталу» є Сергій Белашов з часткою у 48,9196%, Ліліана Белашова, яка володіє 19,9999% банку, Євгенія Федорович за часткою 21,3864% та Дарія Злидар — 1,5%. Однак, як стверджують джерела, ця структура нібито може мати ознаки номінальності, бо нібито реальними бенефіціарами банку у фінансових колах називають Євгена Бурлику та Святослава Недошовенко, вплив яких, за словами співрозмовників, ймовірно залишається поза публічним контуром регуляторного контролю.

За даними джерел, нібито існує чіткий список схемних українських та іноземних компаній, які нібито системно та з порушенням валютного законодавства нібито виводять валютний капітал з України саме через банк «Український капітал». Мова йде про 1.  ТОВ «ТРАНСГЛОБУС» 44548370, що виводить гроші до TORQUE TRADE LIMITED, 2. ТОВ «ГЕФЕСТ УНІПРОМ» 4520029, яке робить через банк транзакції до ZEALOUS TRADE KFT, 3. ТОВ «РІЗНОВИБІР» 45436165 — до Leonardis Limited, 4. ТОВ «КОЛОПЛЮС» 45463796 — до KANTARA TRADE Kft., 5. ТОВ «РОН АВТО» 45487712  Korvita s. r. o., 6. ТОВ «ЦЕНТР ПОКУПОК» 45516989 — Lyris Trade s.r.o., 7. ТОВ «ПЛАНЕТА РЕЧЕЙ» 45532010 — MINOR TRADE LIMITED, 8. ТОВ «СТАУНЛЕЙН ПОСТАЧ» 45563955 — Horizon Wholesale Trading LTD, 9. ТОВ  «БК «БУДПОЛІІНДУСТРІЯ» 45589219 — Profus Management Sp. z o.o. SPK, 10. ТОВ «ВОМАКС ТЕКНОЛОДЖІ» 45603615 — JET DP Sp. z o.o., 11. ТОВ «МЕЙДЕН СЕЙЛ» 45465421 — CALABRIAS TRADE LIMITED, 12. ТОВ «МЕГАПОБУТ» 45551981 — Clemola s. r. o., 13. ТОВ «СТАРМУН МАРКЕТ»  45467570 — Deletiko Limited, 14. ТОВ «ВОМАКС ТЕКНОЛОДЖІ» 45603615 — Eco galacticss.r.o., 15. ТОВ «СТАУНЛЕЙН ПОСТАЧ» 45563955 — Horizon Wholesale Trading LTD, 16. ТОВ «КОЛОПЛЮС» 45463796 — KANTARA TRADE Kft., 17. ТОВ «РІЗНОВИБІР»  45436165 — Leonardis Limited, 18. ТОВ «ЦЕНТР ПОКУПОК» 45516989 — Lyris Trade s.r.o., 19. ТОВ «ІНТЕР’ЄРЛАЙФ» 44538734 — MILLICENT S. R. O., 20. ТОВ «ПЛАНЕТА РЕЧЕЙ» 45532010 — MINOR TRADE LIMITEDта 21. ТОВ «ТОВАРНАРАДА» 44897554 — ZERATA HOUSE LIMITED.

Відомо, що нібито всі правоохоронні органи проінформовані про ймовірних реальних бенефіціарів цих компаній, яким є відомі «обнальники», які давно перебувають у відповідних списках силових структур. Однак, жодної реакції регулятора не відбувається, через що існують підозри, що нібито заступник голови Національного банку України Дмитро Олійник «прикриває» ймовірну незаконну діяльність «Українського капіталу». За твердженнями джерел у банківській спільноті, його ім’я нібито неодноразово фігурувало в контексті корупційних скандалів, а окремі несистемні банки нібито працювали в умовах «особливої лояльності» регулятора. При цьому, за словами співрозмовників, голова НБУ Андрій Пишний нібито може не бути поінформованим про можливі дії підлеглого, який, як стверджується, нібито перебрав на себе частину неформальних управлінських функцій регулятора.

Заступник голови Нацбанку Дмитро Олійник

За інформацією, що надходить від співрозмовників, наближених до ситуації, клієнти з ознаками схемної діяльності нібито сплачували банку щомісячно близько 0,8% від обсягу операцій, з яких, за твердженням джерел, 0,3% банк міг передавати НБУ за «регуляторну лояльність». У грошовому вимірі нібито йдеться про 200–300 тисяч доларів США на місяць, що, у разі підтвердження, свідчило б про системну, а не випадкову корупційну модель.

Ключовою фігурою в ймовірній операційній реалізації ризикових фінансових практик називають колишню голову правління банку «Комінбанк» Тетяну Путінцеву, яку було звільнено з банку після того, як стало відомо про ймовірні факти корупційної діяльності, які загрожували перерости у публічний скандал. Тому, нібито аби не допустити розголосу та не загострювати і без того складну ситуацію навколо «Комінбанку», Путінцеву звільнили звідти, після чого вона опинилась в « Українському капіталі».

Тетяна Путінцева

За словами співрозмовників видання, її управлінська діяльність у різних фінансових установах нібито системно супроводжувалася появою компаній із ознаками фіктивного імпорту,  масштабним виведенням валютного капіталу за кордон, обігом готівки поза податковим обліком, підвищеними регуляторними ризиками для самих банків. Тож, після її приходу до «Українського капіталу» і цей банк, за їхніми словами, нібито став обслуговувати сотні компаній з ознаками «псевдоімпорту», «обнальних» та податково ризикових операцій.

На лютий 2026 року банку «Український капітал» нібито призначено перевірку НБУ. Учасники ринку прогнозують, що під час цієї перевірки нібито може бути розіграний добре відпрацьований сценарій, коли формально будуть виявлені порушення і буде призначений штраф,  але фактично це ймовірно буде лише імітацією контролю, тому що банкіри, грубо порушуючи Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» не вживали жодних заходів відносно комерційних структур, а навпаки максимально сприяли протиправній діяльності схемників.

Тож, напевно, є підстави вважати, що заступник голови НБУ Дмитро Олійник, ймовірно діючи узгоджено, обмежиться лише штрафом у близько 10 млн грн замість реальних 200 млн грн, які мали б надійти до бюджету. Різниця у 190 млн грн, за цією версією, нібито може бути привласнена, а можливо — розподілена з керівництвом.

Описані факти та свідчення, у разі їх підтвердження правоохоронними та антикорупційними органами, можуть свідчити про ймовірну глибоку кризу контролю та потребу в негайній реакції держави — як заради фінансової стабільності, так і заради довіри суспільства до банківської системи.