Як Європа побачила Україну раніше за нас — і чому ми повертаємо цей погляд сьогодні
Історія завжди має кілька голосів. Але вирішальним стає той, який світ готовий почути.
На початку XVIII століття таким голосом для Європи став Вольтер — філософ Просвітництва, мислитель, який не просто фіксував події, а формував уявлення про них. Саме він запропонував Європі образ Івана Мазепи, що радикально відрізнявся від московського наративу.
Для Вольтера Мазепа не був «зрадником» і не був «чудовиськом», яким його малювала імперська пропаганда. Це був європейськи освічений шляхтич, вихований при дворі польського короля, інтелектуал, який володів латиною, знав дипломатичні коди Європи і мислив категоріями держави, а не васальної покори.
Союз Мазепи з Карлом XII у цій інтерпретації — не «зрада сюзерена», а усвідомлений геополітичний вибір. Вибір лідера, який намагався вивести свою країну з-під влади деспотичної Московії та вписати її в європейський простір.
Це формулювання звучить надто сучасно, щоб бути лише історією.
Мазепа і сьогоднішня Україна: історія, що повторюється не випадково
Коли сьогодні Україна робить свій цивілізаційний вибір, ми знову чуємо знайомі слова:
«зрада», «невдячність», «відступ від традицій», «не той шлях».
Риторика майже не змінилася. Змінився лише контекст.
Так само, як і триста років тому, Україна намагається вирватися з орбіти імперії, що звикла називати залежність «братерством», а свободу — «злочином».
Так само, як за часів Мазепи, наш рух у бік Європи трактується ворогом як виклик, як загроза, як «неприпустима самостійність».
Саме тому постать Мазепи сьогодні перестає бути лише історичною. Вона стає дзеркалом.
І водночас — кодом.
«КОД МАЗЕПИ» Ванди Орлової: мистецтво як простір смислів і спротиву
Культурно-просвітницький мистецький проєкт «КОД МАЗЕПИ», ініційований Вандою Орловою, — це спроба не «реабілітувати» Мазепу, а повернути його в європейський контекст, з якого його свідомо виривали століттями.
Цей проєкт працює не з іконою і не з міфом, а з мисленням.
З питанням: чому українські лідери, які обирали Європу, завжди оголошувалися зрадниками імперії?
І чому для нас настав час перестати виправдовуватися за власний вибір.
«КОД МАЗЕПИ» говорить мовою мистецтва — а це мова, яку неможливо звести до пропагандистського штампу. Образ, символ, художня інтерпретація працюють глибше за політичний лозунг. Вони формують емоційну пам’ять, здатну жити довше за новинний цикл.
Українські митці як носії історичної відповідальності
Особлива цінність проєкту — у залученості українських митців.
Не як ілюстраторів історії, а як її співтворців.
У часи війни мистецтво перестає бути «додатком до культури». Воно стає формою спротиву.
Таким самим важливим, як військовий і політичний.
Бо війна йде не лише за території. Вона йде за сенси.
За право називати вибір свободою, а не зрадою.
За право бути частиною Європи не «всупереч», а за власною логікою історії.
Коли українські митці входять у проєкт «КОД МАЗЕПИ», вони фактично роблять те саме, що колись зробив Вольтер — пропонують світові альтернативний, неімперський погляд на Україну. Погляд, у якому ми — суб’єкт, а не периферія чужої історії.
Код, який неможливо знищити
Мазепу намагалися стерти, спотворити, перетворити на карикатуру.
Україну намагаються зробити «помилкою історії».
Але код свободи має властивість відновлюватися.
Через покоління. Через культуру. Через мистецтво.
Проєкт «КОД МАЗЕПИ» — це не про минуле.
Це про теперішнє і майбутнє України, яка знову і знову робить той самий вибір:
вибір гідності, європейської ідентичності та права бути собою — без дозволу імперій.
І, можливо, саме мистецтво сьогодні здатне сказати це так, щоб світ почув.
Про культурно-просвітницький мистецький проєкт «КОД МАЗЕПИ» читайте на сторінці сайту Першої української мистецької агенції Art Fine Nation, фундаторкою якої є українська мисткиня Ванда Орлова https://www.artfinenation.com/art-події/код-мазепи