За останні три роки частка громадян України працездатного віку в Німеччині, які працевлаштувалися, зросла більш ніж утричі, за даними дослідження німецького Федерального інституту демографічних досліджень.
Вказується, що якщо влітку 2022 року після початку повномасштабного російського вторгнення в Німеччині лише 16% українських біженців мали роботу, то за 3 роки цей показник вже становить 51%.
«Багато українок та українців вдалося знайти роботу після проходження інтеграційних та мовних курсів», — розповів керівник даного дослідження Андреас Етте.
Цікаво, що з 2022 року вчені кожні півроку опитували обраних для участі у дослідженні українських біженців. Минулого року до участі в опитуванні залучили і тих, хто знайшов у Німеччині притулок на пізнішому етапі.
Зазначається, що за останні роки покращилася не лише ситуація із працевлаштуванням, а й рівень задоволеності роботою серед українців.
Якщо порівнювати дані з 2023 роком, загальна частка респондентів віком від 20 до 50 років, які «задоволені» або «дуже задоволені» своєю роботою, зросла з 87 до 94%.
Згідно з результатами дослідження, найкваліфікованіші українці прибули до Німеччини під час першої хвилі втечі від війни в Україні. З того часу середній рівень освіти українських біженців знизився.
Вчені в рамках дослідження вивчали також сімейні та соціальні обставини, в яких мешкають українські біженці у Німеччині. Виявилося, що 29% жінок, які виїхали до Німеччини з України без чоловіка, більше не перебувають у стосунках із партнером.
При цьому станом на 2025 рік майже половина всіх українських жінок, які втекли до Німеччини, розповіли, що хочуть бути в Німеччині максимум кілька років. Ті жінки, чий партнер у Німеччині, навпаки, хотіли б залишитися тут назавжди.
«Сім'ї демонструють суттєво більш довгострокові плани залишитися, якщо обидва батьки живуть у Німеччині», — зазначила директор інституту та співавтор дослідження Катаріна Шпіс.
Автори дослідження вирішили окремо з'ясувати, хто має більше бажання залишитися в Німеччині. Виявилося, що близько чверті дітей та підлітків не хочуть залишатися в цій країні, тоді як їхні батьки навпаки хочуть жити тут завжди.
Вказується, що знання німецької мови у цьому плані, очевидно, є надзвичайно важливим, проте не вирішальним чинником. Наводяться дані, що майже половина дітей та підлітків з України оцінює свої знання німецької як «хороші» чи «дуже хороші», а ось серед їхніх батьків цей показник становить лише 8%.
У матеріалі йдеться, що ключ до інтеграції дітей та підлітків, крім знання німецької мови, лежить насамперед у позашкільних заняттях та наявності друзів у країні.
Дослідники вважають, що поки що українські діти відчувають не такий міцний зв'язок зі школою, як решта їхніх однолітків у Німеччині. На їхню думку, онлайн-навчання в українській школі та навчання у класах для біженців погіршують відчуття з німецькою школою.
Нагадаємо, Німеччина збільшить фінансову допомогу Україні.