14 жовтня 2025 року Президент України позбавив громадянства голову Одеської ОТГ Геннадія Труханова. Причиною цього став російський паспорт, що Г. Труханов стабільно заперечував роками. Цьому також передувала петиція громадян на сайті глави держави, яка зібрала мінімальні 25 тисяч голосів, а також рішення спеціальної комісії в Офісі Президента. В. Зеленський. Створення Одеської військової міської адміністрації В. Зеленський доручив Головнокомандувачу Збройних сил України генералу Олександру Сирському. Її очолив колишній голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації бригадний генерал Сергій Лисак, який є кадровим співробітником Служби безпеки України і учасником російсько-української війни. Після складання Г. Труханова мерських повноважень в.о голови Одеси став секретар міської ради Ігор Коваль, який представляє фракцію провладної партії «Слуга Народу».
Геннадій Труханов є проросійським політиком, який побував в лавах «Партії Регіонів» з 2010 по 2014 роки як депутат Одеської міської ради і парламентар ВРУ VII скликання. 25 травня 2014 року на позачергових виборах мера Одеси самовисуванець Г. Труханов переміг,як самовисуванець, але 2015 і 2020 роках він переобирався мером від власного регіонального проєкту «Довіряй Справам». 22 листопада 2020 року в другому турі переміг колишнього однопартійця «регіонала», а нині представника забороненої «Опозиційної платформи За Життя» Миколу Скорика, який є депутатом Верховної ради України IX: скликання. Різниця між ними була відносно невеликою, а саме 54,28 відсотка або 93 921 голос у Г. Труханова проти 42,17 відсотка, або 72 974 голоси у Миколи Скорика.
Варто наголосити, що в тодішньому голосуванні взяла участь вікова категорія 70+, але не обійшлося без інформаційних вкидів від ОПЗЖ. Прес-служба партії і підконтрольні В. Медведчуку канали 112, ZIK і екзит-пол соціологічної агенції ГО «Прямий Вибір» на замовлення 7 каналу міста Одеси показали перемогу М. Скорика з результатом 50,4 відсотка проти 46,2 відсотка у Г. Труханова .
Хто може бути потенційним наступником Г. Труханова? На умовних місцевих виборах спробувати поборитися за головні морські ворота України може спробувати Олексій Гончаренко, колишній регіонал, член партії «Європейська Солідарність», син колишнього міського голови «регіонала» Олексія Костусєва. Проти Гончаренка грає його надмірна медійність, яка перетворилася на популізм з прихованим євроскептицизмом. Зокрема, у квітні 2025 року О. Гончаренко став першим депутатом, який не проголосував за продовження воєнного стану в Україні. Через місяць в травні був розкритикований Збройними силами України через пропозицію не носити військовий піксель військовослужбовцям територіальних центрів комплектування і соціальної підтримки.
Вишенькою на торті стало рослідування журналістки Bihus.info Світлани Стеценко про «хайпожерство» О. Гончаренка і функціонування «Гончаренко-центрів». Тоді О. Гончаренко вдався до словесної перепалки з Денисом Бігусом, звинувативши його в роботі на СБУ і непрозорому фінансуванні. Класичний тиск на медіа. Така репутація може принести О. Гончаренку не більше 6 відсотків, якщо не буде задіяно адміністративний ресурс.
Олександр Урбанський, народний депутат VIII скликання від партії «Сильна Україна», раніше був у складі фракції БПП/ЄС. Заступник голови Одеської обласної ради з 24 грудня 2020 року. Обраний від партії «За Майбутнє» Брат колишнього голови Одеської обласної ради 2015-2019 роках Анатолія Урбанського, який тепер є народним депутатом від групи партія «За Майбутнє». Керівник Одеської обласної організації партії. Разом брати керують Благодійним фондом «Фонд Урбанського Придунав’я». Пов’язані вони з судноплавством, яке формує левову частку економіки регіону. Син Ігоря Урбанського депутата ВРУ V скликання від «Соціалістичної партії України».
Колишній голова Одеської районної військової адміністрації в 2021-2023 роках Юрій Крук. Юрій Крук з 2006 по 2014 роки був членом Партії Зелених України. в 2002, 2010 і 2015 роках обирався депутатом Одеської міської ради, як самовисуванець, представник ПЗУ(Партія Зелених України) і «Довіряй Справам». В 2020 році обрався обласним депутатом від партії Г. Труханова. Капітан 2 рангу цивільного судноплавства. Випускник юридичної, а також Державної морської академій в Одесі. Син народного депутата II-VII скликань від Блоку Юлії Тимошенко і «Партії регіонів» Юрія Крука.
Чинний голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер, для якого Офіс Президента звільнив перспективну посаду. О. Кіпер є прокурором. Випускник Одеської юридичної академії. В 2014 році потрапив під люстрацію через службу режиму Віктора Януковича в Генеральній прокуратурі, куди його призначив Віктор Пшонка але в 2019 поновився. У 2015 році безуспішно балотувався до одеської міської ради як самовисуванець. До свого призначення губернатором у 2023 році був позаштатним радником глави ОП Андрія Єрмака, і керівником Київської прокуратури за призначенням екс-глави ГПУ Ірини Венедіктової, яка нині є послом України в Швейцарській Конфедерації. За інформацією «Радіо «Свобода» дружина Олега Кіпера також має російське громадянство. Кіпер є вродженнцем села Тимкове, що на українсько-молдавському кордоні. Це є великим мінусом О. Кіпера, бо він не є корінним одеситом.
Не можна також виключати балотування вже згаданого Миколи Скорика як самовисуванця або представника умовно проросійської (євроскептичної) партії. Рейтинг М. Скорика сьогодні коливається в межах 3 відсотків. Також серед можливих кандидатів може бути лідер Інтернет-партії України Дмитро Голубов, який, ймовірно, був технічним кандидатом Г. Труханова на останніх місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. В минулому депутат ВРУ VII скликання від БПП/ЄС. Тісно пов’язаний з Г. Трухановим.
Резюмуючи можна сказати, що «кейс» Г. Труханова є очікуваним, хоч і загальновідомим. З однієї сторони центральна влада прибрала незручного опонента, в одному з ключових міст Півдня України, тим самим відкрито підтвердивши підготовку до місцевих виборів ще у період правового режиму воєнного стану в Україні. З іншої сторони Офіс Президента заробив електоральні бали серед проукраїнського виборця. Він потіснив вихідця з «Партії регіонів». Незважаючи на те що законодавча гілка влади відтермінувала проведення виборів до органів місцевого самоврядування, які мали відбутися 26 жовтня цього року, підготовка до них вже триває, але на підкилимному рівні. Це закономірно, бо будь-який виборчий процес важко передбачити або спрогнозувати.
Нині окрім Одеси серед обласних центрів вакантними залишаються крісла мера Рівного, Житомира, Чернігова, Сум, Полтави, Кропивницького і Запоріжжя. У Херсоні проведення мерських виборів у найближчі десятиліття є неможливим через близькість до лінії зіткнення і введення воєнної адміністрації.