Нобелівський комітет у середу, 8 жовтня, оголосив лауреатів премії в галузі хімії. Ними стали японський вчений вчені Сусуму Кітагава, британець Річард Робсон та американець Омар Ягхі. Про це повідомляє прес-служба Фонду Нобеля.
Вчені визнані переможцями нагороди в галузі хімії «за розробку металоорганічних каркасів» .
Лауреати Нобелівської премії з хімії 2025 року створили нові молекулярні конструкції з великими порожнинами, через які можуть проходити гази та інші речовини.
Ці конструкції називаються металоорганічними каркасами (MOF). Їх можна використовувати для одержання води з повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або прискорення хімічних реакцій.
Три вчені розробили нову форму молекулярної архітектури: у ній іони металів є «будівельними блоками», які поєднуються з довгими органічними молекулами. Разом вони утворюють кристали з великими порожнинами.
Такі матеріали можна налаштовувати - змінюючи їх компоненти, хіміки можуть створювати MOF, які вловлюють певні речовини, проводять електрику або стимулюють реакції.
Початок досліджень поклав Річард Робсон у 1989 році. Він поєднав іони міді з особливими молекулами, створивши кристал, схожий на діамант, але з великою кількістю порожнин. Його відкриття стало проривом, хоча матеріал виявився нестійким.
Пізніше Сусуму Кітагава та Омар Ягхі удосконалили цей метод.
У 1990-х – 2000-х роках вони показали, що такі конструкції можуть бути гнучкими, стабільними та керованими, тобто їх можна створювати з потрібними властивостями.
З того часу хіміки створили десятки тисяч видів MOF. Їх можна застосовувати для вирішення важливих проблем. Наприклад: очищення води від шкідливих речовин, розкладання залишків ліків у природі, уловлювання вуглекислого газу чи отримання води навіть у пустелі.
Нагадаємо, один із лауреатів Нобелівської премії не знає про перемогу, бо «зрікся» світу.