Європейські союзники змінюють підхід у озброєнні України, щоб забезпечити достатню кількість ресурсів Сили оборони. Так, партнери переходять до фінансування українських держконтрактів із українськими виробниками, які мають проблеми з грошима.
Як пише The Wall Street Journal, йдеться про виробництво різного обладнання та зброї, включаючи ракети далекого радіусу дії та безпілотники, здатні завдавати ударів по російській території. Київ консультує союзників, з якими компаніями працювати та яке озброєння купувати. Далі європейці самостійно перевіряють виробників.
«Україна, як і раніше, покладатиметься на західних союзників у питанні передових озброєнь, таких як ракети-перехоплювачі „Патріот“. Але чиновники кажуть, що новий підхід дозволить Києву купувати зброю швидше і в більшій кількості, ніж чекати, доки європейська зброя буде зроблена. Україна може це зробити, оскільки її оборонна промисловість працює набагато нижче за свою виробничу потужність — за деякими оцінками, на 30% від свого потенціалу — через недостатнє фінансування», — пише видання.
За словами прихильників нового підходу, українські оборонні компанії не лише виробляють швидше і більше, а й здатні пристосовуватися до постійних змін потреб фронту. Крім того, це дає змогу зміцнити ВПК України на майбутнє.
Новий підхід уже отримав назву «датська модель», оскільки саме Копенгаген став першим, хто почав замовляти зброю для ЗСУ в Україні. Норвегія, Швеція та Литва вже надали фінансування, а інші країни висловили зацікавленість у тому, щоб приєднатися. Німеччина також застосувала такий підхід, а Нідерланди паралельно укладають контракти безпосередньо з українськими компаніями.
«Данія розробила свій підхід, тому що вона, як і багато союзників, вже передала Києву майже все озброєння, яке має вона, кажуть чиновники. До цієї групи також належать Нідерланди, Швеція, Норвегія та країни Балтії. Ця модель є частиною ширших зусиль країн Північної Європи та Балтії, спрямованих на консолідацію співробітництва для підтримки України. Вона виникла після того, як Франція, Німеччина та інші великі країни не змогли об'єднати континент навколо узгодженого плану, і в той час коли Європа готується до приходу адміністрації Трампа, яка може зменшити участь США на континенті», — пояснює WSJ.
Поки що фінансування виробництва зброї в Україні є обмеженим. Данія отримала близько 680 мільйонів доларів, з яких понад 400 мільйонів — надійшли від конфіскованих відсотків із заморожених російських активів. Копенгаген планує передати ці кошти до кінця року.
Загалом Данія вже надала понад 180 мільйонів доларів власних коштів, Норвегія — понад 42 мільйони доларів, а Швеція минулого тижня оголосила про фінансування безпілотників та ракет далекого радіусу дії більш ніж на 20 мільйонів доларів.
Міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен сподівається, що наступного року буде спрямовано щонайменше 1,4 мільярда доларів.
«Це приклад того, як можна забезпечити швидшу доставку, одночасно зміцнюючи власне виробництво озброєнь в Україні та зрештою зробити її менш залежною від пожертв», — пояснив він.
Данський підхід має багато прихильників, оскільки інтегрований аудит та нагляд обмежують потенційну корупцію у сфері закупівлі озброєнь. Це одна із проблем, яка заважає оборонним зусиллям України.
Копенгаген перевіряє компанії-виробників перед тим, як виділити кошти, а аташе з питань оборони датського посольства слідкує за тим, щоб вони виконували свої зобов'язання відповідно до домовленостей. Однак жодна компанія ще не пройшла перевірку. Крім того, цей підхід зменшує тиск на союзників, які змушені були вилучати зброю для ЗСУ з власних арсеналів.
"Якщо ви збільшуєте потенціал в Україні, тоді нам доведеться надавати менше зброї самим і ми зможемо знову нарощувати свій потенціал", - пояснив голландський адмірал Роб Бауер, який очолює комітет воєначальників Організації Північноатлантичного договору.
Міністр оборони Швеції Пол Йонсон додав, що ця модель також дозволяє гарантувати, що надані кошти підуть на виробництво тієї зброї, якої Сили оборони потребують найбільше, а тому побажання військових на полі бою легше задовольнити.
За словами старшого наукового співробітника програми «Росія та Євразія» Фонду Карнегі Еріка Чіарамелла, Україна має добре розвинений потенціал виробництва озброєнь та розробляє технології для задоволення своїх потреб швидше, ніж це можуть зробити іноземні компанії.
"Україна була серцем радянської оборонно-промислової бази, тому вони мають багато ноу-хау, коли справа доходить до виробництва складних систем", - сказав він.
Він також переконаний, що такий підхід допоможе забезпечити довгострокову самодостатність України.
Багато виробників зброї зазначають, що зможуть збільшити потужності, якщо матимуть більше виробничих контрактів. Проте за умов воєнного часу діє заборона експорту озброєння. Хоча ЗСУ є єдиним клієнтом цього сектору, Україна має обмежені ресурси на закупівлю зброї. Міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Олександра Камишин розповідав, що цього року на це буде витрачено 6 мільярдів доларів.
Як пише WSJ, більшість західних донорів уникають прямого фінансування оборонних компаній України через побоювання зловживань та корупцію. Інші хочуть залишити ці бюджети власним виробникам.
«Данія, Нідерланди та їхні сусіди-однодумці або не мають великої оборонної промисловості, або не бачать перспективи швидко задіяти вітчизняні фірми, щоб допомогти Києву. Данія сплачує свої контракти через український уряд, але взаємодіє безпосередньо з компаніями. Нідерланди надсилають платежі безпосередньо українським компаніям через голландські закони, згідно з даними Міністерства оборони», - зазначає видання.
Міністр оборони Литви Лаурінас Кащунас додав, що протитанковий ракетний комплекс «Стугна» українського виробництва вдесятеро дешевший від американського Javelin і доступний у більшій кількості. При цьому країна розглядає можливість закуповувати українські ударні БПЛА для власної армії. Кащунас каже, що був уражений їхніми можливостями.
Нагадаємо, Парламентська асамблея НАТО ухвалила резолюцію, окремим пунктом у якій закликала членів Альянсу надати Україні ракети середньої дальності.