Експерти зі Стенфордського університету в США розкрили таємницю мікроба Lacrymaria olor, який здатний витягуватися на відстань, яка в тридцять разів перевищує його довжину. З'явилися дані їхнього звіту.
У ньому сказано, що вчені дізналися про специфіку одноклітинного водного організму Lacrymaria olor, або лакримарію.
До цього фахівці запевняли, що клітинна мембрана інших таких організмів не витримала б такого розтягування.
За їх словами, незвичайна техніка полювання крихітного одноклітинного несе в собі низку потенційних проблем.
Мікробіологи кажуть: «Як правило, для такої радикальної деформації клітинної мембрани потрібно багато енергії, а з тією швидкістю, з якою лакримарія витягує шию, організм не зможе виробляти достатньо нового мембранного матеріалу».
Додається: «Хоча шия має бути надзвичайно гнучкою, щоб забезпечити можливість швидкого руху, вона також має бути одночасно жорсткою та стійкою, щоб не зламатися за першої можливості».
Вдалося з'ясувати в результаті, що внутрішня структура мікроба складена за принципом орігамі, тобто японської техніки складання фігурок з паперу.
Пояснюється, що лінії згину мембрани мають складну вигнуту геометрію, що дозволяє розгортатися їй в циліндр. Під нею знаходиться мережа спірально розташованих трубок, які складаються разом з мембраною і, у свою чергу, сприяють упорядкованому складанню та розкладанню.
Інформується, що циліндр складається із сітки складених ромбів і може розтягуватися та складатися до 20 тисяч разів без пошкоджень.
Втім, досі незрозуміло, як саме лакримарії хапають видобуток, оскільки їхнє подовження має створювати в рідкому середовищі силу, що відштовхує, і відкидати мету від мисливця.
Раніше з'ясувалося, деякі бактерії можуть прижитися на Марсі.