Експерти з Пенсільванського університету у США з'ясували дещо нове про те, як формувалася наша Земля. З'явилися дані їхнього звіту.
У ньому фахівці описали механізм утворення кратонів, тобто древніх та великих ділянок континентальної кори, що забезпечують стабільність материків.
Вчені вважають, що материки не виникли із океанів планети як стабільні масиви суші.
За їхніми словами, вплив дощів та вітрів на свіжу породу близько трьох мільярдів років тому запустив серію геологічних процесів, що створили стійку кору.
Пояснюється, що кратони простягаються на понад 150 кілометрів від поверхні нашої планети до верхньої мантії, де вони діють як кіль човна, утримуючи континенти на плаву.
Під час своєї роботи американці проаналізували концентрації урану, торію та калію в сотнях зразків гірських порід архейського періоду, коли утворилися кратони, щоб оцінити радіогенну теплопродуктивність на основі фактичного складу гірських порід.
Дослідники використовували дані значення створення теплових моделей формування кратонів.
Запевняється, що коли вітер, дощ та хімічні реакції руйнували гірські породи на ранніх континентах, опади та глинисті мінерали змивали в струмки та річки та забирали в море, де вони створювали осадові відкладення, такі як сланці, з високим вмістом урану, торію та калію. .
Повідомляється, що внаслідок вивітрювання в неглибокій корі могли в кінцевому підсумку сконцентруватися елементи, що виділяють тепло, такі як уран, торій і калій, що дозволило глибшій корі охолонути і затвердіти.
Інформується, що такий механізм створив товстий, твердий шар породи, який, можливо, захистив дно континентів від подальшої деформації – характерна риса кратонів, зазначили вчені.
Резюмується, що отримані результати відображають нове розуміння того, як геологічно розвиваються планети, що потенційно живуть.
Раніше астрономи виявили майже тисячу нових пульсарів .