Співробітники спецслужб Росії та Китаю все частіше видають себе за журналістів чи працівників неурядових організацій для збору інформації, а вербування неофіційних агентів зростає. Про це йдеться у щорічному звіті Державної безпеки Бельгії, передає агентство Belga .
Зазначається, що оскільки у столиці Бельгії розташовані установи ЄС та штаб-квартира НАТО, Бельгія вже давно є центром шпигунства. Служба державної безпеки країни наразі бачить, що іноземні спецслужби стають досконалішими у своїх зусиллях зі збирання інформації.
Кардинальні зміни у міжнародних відносинах спонукали Росію змінити тактику. Протягом багатьох років Росія оперувала розвідниками під дипломатичним прикриттям.
«За останні два роки ми змусили 60 із них залишити країну, що завдало серйозного удару по їхній здібності. Вони вже не мають дипломатичних паспортів, але вони можуть видавати себе за журналістів, працівників громадських організацій чи представників російських культурних об'єднань», — йдеться у повідомленні.
Але це не означає, що російський шпигунство йде на спад. Росія дедалі більше покладається на неформальних офіцерів розвідки.
Розвідувальні операції Китаю також зазнали фундаментальних змін відповідно до звіту Державної безпеки. Після арешту офіцера китайської розвідки в Бельгії у 2018 році країна стала набагато обережнішою.
Щоб уникнути ризиків, Китай зараз зосереджується на кіберактивності, використовуючи прикриття чи вербуючи неофіційних агентів. Нещодавно викрите вербування ультраправого політика Френка Крейєлмана є «ідеальною ілюстрацією» останнього, йдеться у звіті.
Нагадаємо, український чаклун Василь Романишин шпигував на користь РФ та «Імперії відьом».