Тимошенко: Я хотіла б зараз розповісти, чому так сталося...

Сайт Тимошенко публикует текст прямого эфира при участии Тимошенко на телеканале «Интер»: "Я прийшла до вас, до тих людей, які хочуть мене почути без будь-яких текстів, а просто - як в свою власну родину, як до мами, до доньки, щоб просто розповісти, що відбулося. Я думаю, що коли в нас були гарячі події президентської компанії, ми дуже часто спілкувались - тоді були майдани, а зараз це можна робити таким чином (в телеефірі - УП), дякуючи, до речі, виборам президента, що можна говорити по телебаченню. Хочу розпочати з того, що уряд, який ви обрали, який обрали ті люди, які голосували за нову владу, за демократію - це дуже успішний уряд. Я просто хочу, щоб ви знали, що досягнення цього уряду були надзвичайні. Можна виділити 10 найбільших досягнень, які я б хотіла, щоб зафіксувались в історії, зафіксувались в пам'яті людей, тому що це є досягнення тієї команди, яку мені було дано від вас честь очолювати. Ми закрили практично всі нелегальні тіньові обіги, ми припинили значною частиною контрабанду, фіктивний експорт, на базі чого побачили, а як виглядають справжні показники, які мусила мати країна. Я можу сказати, що все те дуте, все, що ми прибрали, дало право подивитись, що Україна за перше півріччя мала динаміку зростання економіки – валовий внутрішній продукт 4 %. Для порівняння, наприклад - 3,7% у Сполучених Штатів, 1,7% – ЄС, 1,2% - Польщі. Хочу сказати, що країна успішно, нормально економічно розвивається. Прекрасна макроекономічна культура, про це, до речі, і президент сказав, зараз існує в країні. Немає нічого фальшивого. Друге – ми почали створювати унікальний інвестиційний клімат в країні. Щоб ви знали, що в Україні за 7 місяців скасовано більше 3 тисяч будь-яких актів, які заважають взагалі жити і працювати підприємцям. Ми зробили все для того, щоб кожен прийшов, хто хоче працювати і інвестувати в Україну, віднайти нормальне інвестиційне середовище. Перший раз за всі 14 років сільське господарство дало унікальне зростання - 7%. Минулий рік був докорінний мінус, ми все це побачили. І це третій колосальний успіх уряду. Тому що обсяг кредитних ресурсів, спеціальна політика дотацій дали можливість піднятись на приступочку вище в сільському господарстві. Четверте, про що можна сказати (я думаю, більше 10 таких ключових речей можна обговорити), це те, що ми, легалізуючи економіку, закриваючи всі тіньові моделі, зробили унікальний бюджет України - 80% більше ніж в минулому році за цей період. І щоб ви відчували, яку кількість грошей ми вивели з тіньового сектору - 22,5 мільярда гривень на цю хвилину. І до кінця року буде майже 40 мільярдів. Це цифра, яку ніколи не мав в жити бюджет України. І як наслідок, на тлі економічного зростання, на тлі легалізації і детінізації ми вирішили такі соціальні програми, які не вдавалось вирішувати жодному уряду. Ми виконали все, що обіцяв президент тим, хто йому вірив. Ми зробили прекрасну допомогу дітям. Ми підняли пенсії в середньому майже на 21%, заробітні плати в науці, культурі, освіті – на цю хвилину 44%. В промисловості в середньому прекрасні результати. І на 43% зросли загальні доходи родин, домашніх господарств в Україні. Я вважаю, що це результат прекрасний. До речі, по пенсіям ми вдвічі збільшили доходну частину пенсійного фонду, не підвищуючи податки. Саме тому, що економіка зростає і легалізується, це було можливим. Є речі, які ніколи в Україні не робили! Ми розробили стратегію на життя України на найближчі роки, стратегія нашої енергетичної незалежності, яка діаметрально протилежна, стратегія розвитку автомобільних доріг, яка почала втілюватись в життя. Це є чиста приватизація - це наступне наше досягнення - чиста приватизація, приватизація, яка може за рахунок двох-трьох об'єктів до кінця року дати Україні 50 мільярдів гривень. Це - прозора приватизація на аукціоні без тих всіх корупційних, підкилимних дій... І ті 50 мільярдів, які ми твердо отримуємо до кінця року від приватизації (я сподіваюсь, що знову це не переключиться на корупційні схеми), дали б нам можливість вирішити такі питання, як часткове повернення заощаджень людям. Це - те, що не вирішувалось роками, тому що приватизація була нечесною. Це дасть можливість зробити прекрасні видатки розвитку. Ми хотіли за рахунок цих грошей дати маленькі кредити всім, хто хоче почати займатись бізнесом. Ми хотіли розгорнути колосальну програму забезпечення комп’ютерами практично кожного учня, студента за рахунок цих грошей. І багато інших речей, які мусили б робити... Я можу сказати, що в кожній галузі закладена абсолютно нова система поглядів. Нова система підходів, яка абсолютно далека від того хаосу, який ми отримали в спадщину, але у нас як завжди, мене зупинили на злеті. Ви пам’ятаєте, як мене звільняв не Кучма, а його оточення звільняло. Тоді я пропрацювала майже рік в уряді. Сьогодні знову я звільнена і знову оточенням. Я переконана, що це не є вольове рішення президента, а це рішення його найближчої команди, яка власне і працювала, щоб я не була в уряді. Ви розумієте, що за сім місяців розібрати ці завали, які подарували нам 14 років життя до нашого уряду, безумовно 7 місяців – це замало, як для кожної людини і для кожного уряду це мало. Я хотіла б зараз розповісти, чому так сталося.... Чому отак зроблено було? Я скажу перше, ми з Віктором Андрійовичем об'єднали наші команди ще до виборів президента і абсолютно рука в руку ми рухались, коли президенту було потрібне те плече, на яке можна спертись насправді. І після того, як Віктор Андрійович переміг в такій важкій боротьбі, де люди - кожна людина, робила свій героїчний вчинок, саме в той момент в нас були тверді формальні домовленості, що Віктор Андрійович подасть мою кандидатуру як прем’єра. Ви пам’ятаєте, що значну кількість часу після виборів президент не подавав жодної кандидатури. І була велика пауза, пов’язана з тим, що, як виявилось, ніхто в команді президента мене не очікував як прем’єра. Зі мною президентом було проведено безліч переговорів, щоб я поступилася своїм місцем заради Петра Порошенка, і, щоб я спокійно відреагувала на те, що я не стану прем’єр-міністром. І, чесно кажучи, я не погодилась. Я була впевнена, що мою кандидатуру не подадуть. Але настав переломний момент під час інавгурації президента, коли на площі, практично вся площа скандувала моє ім'я. Це вплинуло докорінним чином – і мене призначили. Я можу вам сказати, що це були найважчі сім місяців в моєму житті. Це була просто щоденна руйнація життя, роботи, це була важка і неконструктивна співпраця, яка не давала можливості робити, що потрібно. Буквально миттєво після мого призначення на базі Ради нацбезпеки і оборони на чолі з Петром Порошенком був створений фактично другий уряд. Там було досить сильно збільшено чисельний склад, там були поставлені завдання, які мали бути поставлені уряду. Абсолютно антиконстуційно було надано право Порошенку давати напряму доручення міністрам, фактично оминаючи прем'єр-міністра. Вся історія мого життя в уряді - це історія існування двох урядів, коли міністри отримували як мінімум з чотирьох чи навіть п’яти джерел кожен команду. Від Порошенка, від президента, від мене, від секретаріату і ще від своїх партійних лідерів. Тобто це були міністри, яких рвали на шматки. Це, безумовно, інституціональна річ, але два уряди в країні існувати не може. Крім того, дуже цікава річ – всі, хто спілкувався з цими двома урядами сказали, що прийняте тверде рішення, що на базі Порошенка створюється така кризова група, яка, по-перше, створює кризи, а по-друге, робить усе, щоб у вересні уряд пішов у відставку, скомпрометований, практично зруйнований, з розчаруванням людей в країні. Така відведена була доля – Порошенко мусив зайняти моє місце. Як ви бачите, перша частина відбулась. У вересні мене сплановано і, на мій погляд, глибоко несправедливо відправили у відставку. А друге не сталося - Порошенко просто самозруйнувався. Я хотіла б ще сказати таку річ. Практично з першого дня найближче оточення президента було розміщено на всі основні грошові державні потоки - це НАК "Нафтогаз", залізниця, "Укртелеком" і багато інших потоків. Ці потоки накрили певні люди. Я можу вам сказати, що не тільки я, все суспільство відчуло, що в країні щось не так. Що йде руйнація тих засад, з якими ми прийшли до влади. Що вдвічі зросла корупція, що почалися чіткі розмови, хто де і як бере хабарі. Це така народна інтуїція, мислення і мудрість – вони знали, хто, де і як бере хабарі. Я неодноразово заходила з певними питаннями до президента, де все це було по документам розписано. Наприклад, по газу. Це взагалі така потужна геополітична корупційна модель. Але мені заборонили займатися газом, і я не могла там нічого робити, наводити порядок. Або, наприклад, бензинова криза. Все мною було твердо домовлено, ми знайшли порозуміння з монопольними компаніями і ціни пішли вниз. Але саме в той час оточення президента просто запросило цих людей, і порадило робити все з їх подачі. І що зараз з бензином? З м'ясом потрібно було зробити одну дрібничку - відкрити всі ринки, які є виробниками м'яса. Але паралельні команди були на те, щоб закрити, не пускати. Все гарне, що було напрацьовано – воно пішло в небуття. Що стосується цукру. Та кожен депутат знав, що кожен рік приймається спеціальний закон, за яким завозиться цукор-сирець. І ті, що на мітингах стоять зараз – вони теж голосували за нього і за квоту. Абсолютно свідомо було заблоковано цю квоту, у мене навіть є доручення президента, де заборонялося завозити ці дефіцитні обсяги цукру в Україну. Ви бачили, що сталося. Але я зараз іду, і по ключовим позиціям ціни вдалося пригальмувати і навіть повернути до попередніх. Я можу сказати, що все це було моє щоденне життя. Коли я не могла повноцінно втілити жодну концепцію. Тому що супротив був такий, що неможливо було подолати. Але останні події - це було просто страшно. Ви знаєте, що я до останнього сподівалася, що ми зможемо знайти з Віктором Андрійовичем спільну мову. Я була найщирішим його партнером, я хотіла того, щоб 10 років ми йшли рука в руку. Щоб не було жодних підстав на руйнацію цього союзу. Але коли розразилася ця унікальна криза навколо найближчого оточення президента – Порошенка, Мартиненка, Третьякова - то стало зрозуміло, що нічого не можна тримати після революції в таємниці від людей, від ЗМІ. І саме тоді ця купка людей зрозуміла, що їм треба рятувати свою шкуру. Вони президента поставили в надзвичайно складну ситуацію. І вони шукали вихід. І коли я почула, що ця ситуація почала лавиноподібно розвиватися, я отримала запрошення від президента. Там були і Порошенко, і Третьяков, і Безсмертний, і Мартиненко, і інші люди. І я почула речі, від яких мені стало страшно. Виявилося, що ця команда зібралася для того, щоб висловити мені претензії, формалізувати їх, і сказати, що їх рішення відправити у відставку усіх – Порошенка, Третьякова, і членів уряду, щоб закрити цей скандал. І я запам'ятаю на все життя ці слова. Коли взяв слово Мартиненко і сказав, що я здійснюю проект по підриву авторитету президента і що Зінченко - це є моя програма. Що він Зінченко - це те, що я запланувала, щоб зруйнувати рейтинг президента. Вони - ці люди - взагалі не розуміють, що Саша Зінченко – це людина, яка пережила колосально важкий етап у своєму житті. Він був на межі життя і смерті. Що ця людина була здатна піднятися над всією цією дріб’язковістю, брудом, нещирістю. Мужність цієї людини не може бути чиїмось проектом, задумом, заговором. Вони не розуміють навіть, пройшовши цей час перетворень, що може бути така людина - Олександр Зінченко, який не буде з цим миритися. І це - не спецпроект Тимошенко. Потім взяв слово президент і сказав, що він абсолютно обурений тим, що я створила таку ситуацію, що президент виглядає слабким і нездатним, а прем’єр – сильним, ефективним, результативним. Він сказав, що не допустить, щоб це відбувалося так далі. Він сказав, що є прекрасні країни - Росія, Білорусь - і там є прем’єри, яких ніхто не бачить на телебаченні. Ця претензія була досить серйозна, що я не можу працювати так, щоб давати публічно результати, а треба всі результати передавати в секретаріат президента, і потім, як президент оголосить, робити свою чорну роботу. Для мене все це було просто руйнацією моєї надії. Для мене не було закинуто жодного докору з приводу того, що я щось не зробила в економіці, щось не зробила в соціальній сфері. Тому що президент - він гарний економіст, він гарний фінансист, і він краще, ніж будь-хто інший розуміє, що зроблено в країні за ці часи. Це просто, я би сказала, таке унікальне переформування країни, закладення базису для ключових перетворень. До речі, президент про це сказав і на Майдані під час того, як ми святкували День незалежності. А потім мені сказали, що я не змогла знайти порозуміння з оточенням президента, з його командою, що я мусила знайти порозуміння, і як я спробувала довести, що все це є абсурд, що побоювання президента, що я можу піти окремо на виборчу кампанію, що я можу піти в 2009 році на вибори президента окремо, це є абсолютний абсурд. Я хочу працювати в команді, я хочу бути поряд, я хочу бути опорою для президента! І в мене, до речі, нічого не змінилося. Я хочу, щоб не розчарували ми тих людей, не розірвали їм ці серця, не вирвали ці душі, не роз’єднали родини, щоб знову один був за Ющенка, один був за Тимошенко. І саме тому я сказала президенту, що треба відкласти це в сторону, тому що я не мушу домовлятися з командою, я мушу мати простягнуту руку президента країни, яка мусить стати дружньою рукою для мене. Три дні і по півночі цього переговорного процесу, і після того мені було запропоновано дуже чіткі і ясні умови. Перша умова – це те, що я мушу подати руку не президенту, а його команді – Порошенку, Мартиненко, Третьякову, Безсмертному. Що я мушу їм простягнути руку. Власне кажучи, як я можу їм протягнути руку, коли їх руки зайняті, вони постійно щось там, перепрошую, тирять в державі? Як ці руки знайти? Я, до речі хочу сказати, що ця ідея, відставити всіх одночасно - і уряд, і тих, хто підозрюються в корупції - це була ідея Романа Петровича Безсмертного. Я можу вам сказати, що це є унікальна ідея, руйнівна ідея. І просто згадалося якось ця територіальна реформа, яку запропонував Безсмертний, і поїхав у своє власне село, щоб її презентувати. Так тільки за намір його ледь не побили. Ну не можна ж такі експерименти на країні ставити... Тому я сказала президенту, що замість того, щоб подати руку його оточенню, я готова подати руку йому особисто і бути поряд з ним за будь-яких умов, в будь-який момент. Друга умова, яка була поставлена абсолютно чітко - це те, що я мушу закрити свої двері для тих людей, які багато чого зробили, щоб дати можливість мені працювати, щоб дати можливість працювати уряду, щоб дати можливість країні працювати. Мені була поставлена умова, що я не мушу мати будь-яких політичних домовленостей відносно формування єдиних команд ні з ПРП, ні з Української народною партією, яку очолює Юрій Костенко. І найголовніше - що я мушу публічно підтримати, публічно виступити із заявою на підтримку Порошенка, Третьякова і Мартиненка, і сказати, що це - чесні, моральні люди, що вони просто оклєвєтані, і в той же час заклеймити заявою Олександра Зінченка. І ні за яких обставин не взяти його в список виборчий свого блоку. Ще була поставлена одна умова, щоб я завізувала укази на звільнення тих людей в уряді, які були моєю опорою в тій важкій ситуації такого двопалатного уряду. Щоб ці люди - вони мене підтримували, допомагали, вони намагались уникнути всіх цих розколів в уряді - щоб я на цих людей подала укази, підписала, щоб ці люди були звільнені. А саме головне, що мені поставили умову, щоб я погодилась зі звільненням Олександра Турчинова, який не мусив займати посаду голови СБУ. Я розумію, що це некомфортно - мати з одного боку прем’єра, а з іншого боку - керівника СБУ, де у нас все, як на долоні, все, що робиться в країні поганого, де корупція, де зловживання, де лобізм незаконний. Безумовно, такий тандем не влаштовував оточення президента. Але можу вам сказати, що 90% цих умов лунали саме від так званої команди, яка вимагала терміново і просто невідкладно це зробити. І, крім того - спільне формування списку парламентського, де потрібно було дві третини віддати команді президента, і одну третину залишити формування списку за нашою партією. До речі, я проти цього не заперечувала. Коаліційна угода, похід спільний на вибори - це мною повністю вітається, це була абсолютно єдина модель, як виходити з цієї ситуації. Але я, чесно кажучи, була психологічно зруйнованою такою формальною пропозицією, і я сказала Віктору Андрійовичу: "А чи не можна звільнити тих, хто звинувачується або підозрюється в корупції, а чи не можна їх хоча б відсторонити від посад, і потім, коли перевірка пройде, визначитися зі структурою?". Віктор Андрійович мені сказав: "Ні, я не можу цього зробити, бо це моя команда, і вона буде відчувати несправедливість, що вони звільнені, а ви, Юлія Володимирівна, залишитесь. Це буде дисбаланс, це буде диспропорція". Я хочу запитати, яка може бути диспропорція між людьми, які підозрюються в корупції, і які не підозрюються в корупції? І, власне, я зрозуміла, що ті умови, які мені поставлені, я просто мушу їх осмислити. Я не підписала в ту ніч ніяких указів на подання, я просто приїхала до своєї команди. Я зібрала всіх, кого стосуються ці умови, які президент оголосив. Я зібрала цих людей, тому що я не можу їм просто втикати кинджали в спину і робити такі речі, які неможливі для мене. Я їх зібрала і просто порадилась, що робити в цьому випадку, як взагалі себе поводити. Я можу сказати, що вони не заперечували ні проти своїх відставок, вони не заперечували ні проти чого абсолютно. Але саме головне, що я просто не змогла цього зробити, тому що крісло для мене абсолютно нічого не значить. Хоча в мене були сотні разів, коли я готова була просто кинути все це, тому що це була просто питка - працювати в таких умовах, але я думала про те, що я не можу кинути це, тому що мене не чиновники призначали на посаду, а мене призначали люди, які стояли на цих Майданах, які голосували за президента. Я не могла залишити це, бо я відчувала, що це просто зрада, це є кинуте поле бою, кинуті барикади, і тому я не могла цього зробити самостійно. І тоді вранці я розмовляла з президентом по телефону, і я сказала: "Вікторе Андрійовичу, я не зможу прийняти такі умови, бо я не зможу просто дивитись на себе в дзеркало вранці, мені захочеться плюнути в це дзеркало, і я буду завжди пам’ятати, кого я зрадила, щоб зберегти це крісло, яке вже практично було мало чого варте". І тоді я попросила президента, що, може ми зустрінемося ще раз і спробуємо знайти той варіант, який не руйнує моралі наших стосунків... Я кинула все і під’їхала до президента. Я з ним спілкувалась за 20 хвилин до того рокового прямого ефіру, коли він відправив уряд у відставку. Я сіла поряд з ним, я взяла в свої руки його руку. Я сказала: "Вікторе Андрійовичу, до ефіру залишилося декілька хвилин, до прес-конференції..." Я кажу: "Віктор Андрійович, я вас просто прошу! Я не знаю, як слова ті знайти, не руйнуйте надії людей! Не руйнуйте авторитет нашої революції, не руйнуйте надії людей на моральність, чесність і справедливість! Давайте зараз вийдемо до преси рука об руку разом, подивимось в ці камери і скажемо, що поки ми разом, стабільність у цій країні є гарантованою". Мені в якийсь момент просто здалося, що президент дрогнув у своєму намірі. Але ви знаєте, рок є рок... В цю хвилину увірвався Петро Олексійович Порошенко без будь-якого запрошення, без будь-якого стуку. Він весь був, перепрошую, у соплях і сльозах, і він почав кричати, що тільки що з нього зняли депутатство, що це було підтримано фракцією Блоку Юлії Тимошенко, що це є зрадники, це є люди, які його буквально прибрали з Верховної Ради, і все це, чесно кажучи, виглядало комічно... Але президент подивився, встав, повернувся до мене спиною і сказав: "Розмову закінчено" і пішов, практично зруйнувавши нашу єдність, нашу перспективу, наше майбутнє, майбутнє країни. Я просто хотіла б сказати, що я вважаю цей крок абсолютно нелогічним... - Зритель из Житомира спрашивает, кто конкретно был заказчиком отставки правительства? - Я зараз читаю пресу і там написано, що президент зробив такий мужній крок, відставивши уряд. Я хочу сказати, що президент уряд не відставляв. Президент був заручником того, що його найближче оточення поставило ультимативну умову, що уряд має бути звільнений. Які причини цього? Причина номер один – це їх власний страх за їх власне майбутнє, якщо у мене буде зростати довіра суспільство. Причина номер два – вони не могли крутити корупційні моделі, коли я і Турчинов на місці, коли ми пильнуємо за кожним їх кроком і хапаємо за руку. І ми хапали за руку! Вони відчували, що такі можливості країни, такі фінансові потоки не оприходувані. І причина номер три, де і президент мав свою думку – більш гучним скандалом закрити той корупційний скандал, який виник в оточенні президента. Тобто вони знайшли причину, чому звільнити саме зараз і чому так нелогічно – коли одні звинувачені у корупції, а інші відповідають. Тому що треба було в інформаційному просторі, в світі закрити тему корупції в оточенні президента – і просто перевести стрілку. Я маю от таку стопку світових засобів масової інформації. І що я там читаю? Там ніхто не згадує Порошенка і Мартиненка... А говорять, що уряд відправлений у відставку в контексті корупційного скандалу в оточенні президента. Це і була головна мета – перевести стрілки на уряд. Я можу вам сказати – настільки чесно і логічно працювала я як прем’єр-міністр в першу чергу. І кожна людина, яка біля мене працювала, твердо знала – для мене корупція є неможливою за будь-яких обставин. - Вы постоянно говорите: им, им, им… Кого вы имеете в виду? - Безумовно. В першу чергу, це Порошенко. Це Третьяков, який став сам пропускником до президента, який створював його думку, який нав’язував негативні оцінки кожного дня. Це Роман Безсмертний, який був ідеологом єзуїтської моделі, як розрубити вузол. Це Мартиненко. І ще п’ять-шість людей. - Можете назвать? - Я просто не хочу... Я думаю, всі знають. - Олег из Богуслава спрашивает, считаете ли вы отставку правительства расколом команды президента Ющенко? - Ми з президентом разом були командою. І саме головне, що у нас було – єдність. Вона зруйнована оточенням президента. І мені дуже шкода, що президент пішов на поводу в таких порад. Дуже шкода! Сьогодні, безумовно, ми є різні команди, і кожна буде рухатися своїм шляхом. І може, якщо ще будуть такі події... Я думаю, Порошенко і Третьяков нікуди не зникнуть. Не ловіться на цей гачок, що якби то Порошенко пішов у відставку, Третьяков відсторонений. Незалежно від того, буде звільнений Третьяков чи ні, звільнений Порошенко чи він би залишався – це є команда президента, його найближчі люди, яким він довіряє. Ці люди залишаться, вони будуть. Тому кожен має іти своїм шляхом. Але, безумовно, без війни. - Вам президент пропонував створити новий коаліційний уряд, ви відмовилися? - Я сьогодні з великим здивуванням почула від Олега Рибачука, що нібито мені президент після відставки запропонував очолити новий уряд. Це неправда, м’яко кажучи. Ніхто мені нічого не пропонував. Ніхто зі мною про це ніяких перемовин не вів. Я хочу нагадати останні хвилини президента перед виходом на історичну прес-конференцію. Я до останнього докладала зусиль, щоб наша єдність не була зруйнована, щоб ідеали помаранчевої революції не девальвували, щоб наш помаранчевий колір не вицвітав. Це велика біль для мене. Як кажуть мої друзі, я надто гарно виглядаю. Але для мене це є, можливо, за все життя найглибша моральна травма. Тут питання не фаховості або нефаховості. До речі, ще одна цікава деталь. Ви знаєте, мені на економічному форумі в Польщі присвоїли звання "Людина року Центральної та Східної Європи" - якраз за економічне реформування і реформування державних систем. Але я сьогодні відкриваю інтернет – уявіть, в якому стані я до вас приїхала – і там з Польщі ідуть повідомлення, що за приватним проханням президента України у мене відібрали цю нагороду, яка була нагороджена і озвучена. І що начебто вручили іншому політику. Такі дрібниці непрості, щоб їх переживати. - Скажіть, як би ви відповіли на питання, з яким "Інтер" звернувся до глядачів, "Що робити зараз Юлії Тимошенко?" - Я щаслива, що ви поставили це інтерактивне опитування. Мені зараз дуже потрібна порада. І я хочу сприймати це опитування як віче. Я вболіваю за те, що буде з країною. Я не хочу в країні ніякого хаосу. Я хочу з країною мир, злагоду і спокій. І коли я йшла з кабінету прем’єра, я залишила Єханурову записку, що я бажаю йому всією душею успіхів, удачі в його діяльності. В залежності від того, що ви порадите, я прийматиму рішення на найближчій політраді. Але я думаю, ми знайдемо модель, яка не зруйнує ваші надії. - Чому корупційний скандал виник у вересні, а не раніше? Адже ви казали, що вам про ці дії було відомо раніше? - Причина тут очевидна. Я до останнього сподівалася і, до речі, сподіваюся, що президент справиться з ганьбою, яка відбувається в його команді. Що президент зможе це подолати. Я не мала права руйнувати публічно нашу єдність. Я просила все виправити, відправити у відставку цих людей. Я сподівалася, що час підійшов позбуватися цих людей. Я будь-яким засобом тримала нашу єдність. - Чи проаналізували ви звіти - яку інформацію збирали, на кого і хто збирав? - Безумовно, що такий документ існує. І далеко не таємний. Просто, коли Петро Олексійович прийшов в РНБО, то він як прем’єр-міністр почав давати абсолютно незбалансовані доручення, запити великій кількості міністрам України. Я тоді зібрала уряд, і сказала, що не можна так розбалансувати уряд. Не можна так руйнувати роботу уряду! І тому я сказала, що я направлю доручення кожному міністру збирати весь цей хлам, який приходить, і направляти до мене - щоб я доповідала за те, як інформований Петро Олексійович Порошенко. Для того, щоб уряд міг діяти в єдиній команді, в єдиному ключі, щоб він не отримував одночасно різнопланових доручень. Це було абсолютно відкрите доручення, далеко не таємне. - Що шукав Порошенко, коли запитував цю додаткову інформацію? Може інформацію на вас чи на соратників? - Порошенко хотів керувати урядом і хотів отримувати зворотню реакцію. Давати доручення і отримувати звіти. Я думаю, що він тільки частково зміг зреалізувати ту ситуацію - і не в офіційній площині, а по одному управляючи міністрами деякими, деякими - в очному режимі спілкування. - У вас, як у прем’єр-міністра, накопичилися матеріали, які можуть підтвердити корупцію Порошенка, Третякова, Мартиненка, щоб ми побачили факти корупції, про яку говорили до вас Зінченко та Томенко? - Власно кажучи, є дві площини існування таких речей. Перша площина є напівофіційною. Коли даються з вигляду нормальні доручення, а за ними стоять серйозні, сплановані дії, що стосуються відвертого лобізму. Я це чесно направляла до прокуратури і до СБУ. Я так само поводилася з усіма сигналами. Це є одна площина. Тому що я не слідчий орган, не силова структура, я не можу слідкувати за Порошенком – це багато честі, до речі, як і за його командою. Просто є багато причин, і мені було ніколи відслідковувати, де там його шаловливі руки. З іншого боку, є такі речі, які виглядають досить публічно... Але так схопити за руку просто неможливо, навіть, коли ідуть скарги окремих бізнесменів, що їх практично примушують продавати частину долі. Наприклад, йдеться про такі скарги, коли примушують ділититися дивідендами по доходам. Наприклад, йдуть такі серйозні речі як Нікопольський феросплавний завод. До речі, знакова дуже річ. Я чула, що президент сказав, що це є боротьба однієї шайки з іншою шайкою. То я хочу погодитись з президентом - це боролася шайка Пінчука з шайкою Порошенка і російського бізнесмена, який йде в пакеті з Порошенком… Я можу сказати, що на НЗФ Пінчук практично через владу лобіював збереження цього заводу, незважаючи на об’єктивне рішення суду. Фактично, всі знали про кулуарні домовленості, які були, чому Пінчуку йдуть назустріч. - Чи дійсно люди відчули зростання економіки? - Я думаю, що доходи значно збільшились. Пенсії збільшились, заробітна плата зросла. Безумовно, у нас були ті комбінації, я маю на увазі спеціальні програми, з тим, що штучно піднімали ціни на цукор, штучно піднімали ціни на м'ясо. Але мені здається, що з цукром в останні тижні ми справилися. Я думаю, що по м'ясу закладені всі необхідні підвалини, щоб ціна нормалізовувалась буквально щодня. - Відповідно до соціологічних опитувань, люди звинувачують саме уряд у підвищенні цін і на цукор, і на м'ясо, і на газ, до речі. - Газ має стабільні поки що ціни. Весь ріст цін не з'їв все, що ми добавили людям. Те, що стосується цукру – це була спецоперація, коли через кордони України, користуючись дефіцитом, закритим шляхом завозили великі партії цукру-сирцю, переробляли, і потім піднімали ціни такі, що люди просто не могли платити. А нам заборонили завозити і робити нормальні інтервенції. Ми в останні тижні знайшли шлях, щоб без прийняття спеціального закону, на рівні існуючих законів спробувати переламати ситуацію. Коли ми вирішили ситуацію по цукру, вже практично завезли кораблі (бо у нас дефіцит внутрішній, хто б вам що не казав, ціна піднімається виключно через внутрішньо створений дефіцит), і почали все це робити, я отримала буквально письмове доручення від президента категорично не реалізовувати цю програму. Це неправильно. Це просто команди навколо президента тримали його за руки, щоб він не дав можливості реалізовувати цю програму. - Чи можете ви сказати, хто конкретно за цим стоїть? - Я переконана, що це ті самі люди стоять. Я не хочу буквально звинувачувати в ефірі, бо я не піду зараз збирати документи, я не буду колекціонувати компромат. Тобто це було загальновідомо, що їде контрабандний цукор, за яким стоїть відома людина з своїм батьком (і, власне кажучи, батько цей мене критикував по всім каналам, коли ми почали вирішувати цю проблему). - Які ваші прогнози по валюті? - Я маю повний оптимізм, що в країні все буде стабільно і добре, незалежно ні від яких політичних катаклізмів. Я все буду робити, щоб стабілізувати цю ситуацію і не дати спекулювати на таких важких подіях, які відбуваються в країні. - Хотів б повернутися до попередньої теми. Якщо факти корупції були настільки завуальовані, що так важко знайти зараз документальне підтвердження, як буде розвиватися ситуація? - Я переконана, що те, що говорив Зінченко, і переконана в тому, що говорять інші політики, має документальні підтвердження. Є і звернення бізнесменів, які вже не витримуючи, офіційно це заявляли. Є свідчення, я думаю, що з доказами проблем не буде. Не моя справа збирати докази. - Багато хто сподівався побачити вас без коси і з заявою, що ви йдете в опозицію, але коса залишилась. Ви ще не вирішили, куди йдете? - Якщо говорити, що я кудись переходжу в опозицію, я хочу вам сказати, що я на відміну від багатьох політиків, не міняла своїх позицій, своєї моралі. Я не міняла свого відношення до України, тому, якщо я знаходжуся на зрозумілому для себе шляху. Можу твердо сказати, що ми з Віктором Андрійовичем підемо на вибори паралельними шляхами. Це не значить, що це війна, це будуть дві різні команди з абсолютно різним набором. Я не піду на вибори з тими людьми, які сьогодні так дискредитували Україну. Я маю на увазі не президента, а його оточення. - Кого конкретно ви візьмете собі в п’ятірку? На кого ви будете спиратися найближчі півроку? - Ще зарано говорити, бо списки ще не формуються. Але можу твердо сказати, що це будуть достойні, сильні люди, які мають моральний авторитет в суспільстві. - Як ви ставитеся до Єханурова? - Ви знаєте, я коли йшла з Кабінету міністрів, я залишила Єханурову дуже теплу записку на столі. Я дійсно хочу побажати йому успіху, бо від нього залежить, як житиме моя країна. - Чи є шанси, що ви будете в новому уряді? - Я попрацюю в новому уряді, але після виборів до парламенту, які відбудуться через кілька місяців. І, я думаю, що я обов’язково буду далі будувати свою країну. Ви знаєте, я пам’ятаю, як Віктор Андрійович, після того, як Кучма його вигнав, сказав, що "іду, щоб повернутися". А я, шановні друзі, нікуди не йду! Я разом з вами! Я залишаюся разом з вами, і я зроблю все, щоб новий уряд, який прийде після парламентських виборів, щоб він був справді яскравим і щоб ніщо йому не заважало працювати. - Чи будете ви в цьому уряді, який формується? - Ні. Ми не будемо брати участь в цьому уряді. Дивно виходить, що ми критикували Кучму, що в нього в уряді не працювали більше ніж рік. Це теж було пов’язано з ревнощами, з конкуренцією, з сумнівами, щоб його ніхто не підсидів. У нас же люди починають працювати по сім місяців. Наступний уряд, якщо він буде затверджений Верховною Радою, він має шанс працювати лише до виборів. - Агентства повідомляли вчора з посиланням на вас, а потім на ваше оточення, що ви вважаєте, що ви тричі зраджені. Чи справді ви так думаєте? - Я не суддя Віктору Андрійовичу. Я хочу, щоб він зараз мене почув, що я пробачаю йому, бо така велика несправедливість по відношенню до мене, це - негарний вчинок. Але я хочу, щоб він знав, що я його пробачаю і ніякого зла на нього не тримаю. Ніяких образ, ніякого важкого каменю. Тому що я знаю, що моя дорога є світлою, і вона є абсолютно для мене зрозумілою. - Коли з подачі президента почнуться спроби скасування політичної реформи, чи чинитиме цьому спротив ваша команда? - Ну, власне, в питанні конституційної реформи, ви знаєте, що я дуже послідовна. Я послідовно казала, що ця реформа не є нормальною для країни, і я абсолютно не полишаю цю свою думку. Тому що вона була нелогічною, вона не є ідеальною. Але в той час я покладала великі сподівання, що прихід президента, нової команди зможе дати країні, і без змін до Конституції, потужний імпульс. Зараз я бачу, що відбувається. І, чесно кажучи, це зараз мені щось нагадує... Все, без виключення! Мені здається, що повертаються ті старі часи. І сьогодні потрібно просто вибирати між поганим – політичною реформою, і дуже поганим - те, що відбувається при владі. Ми будемо радитися з нашою партією, членами політбюро, з’їздом, і будемо визначатися. - Якщо президент зараз вам запропонує компроміс, чи ви погодитеся? І яким має бути цей компроміс? - Я думаю, що цей компроміс – це мирне співіснування на паралельних неперетинаючихся прямих. Наші курси будуть паралельними. І я переконана в тому, що кожен свій шлях пройде залежно від його якості. Його буде видно, все відбуватиметься на ваших очах. - На основі чого буде сформована коаліція в 2006 році. Ви вже задекларували, що знову хочете стати прем’єр-міністром. На основі яких політичних сил воно буде, і чи буде там "Наша Україна"? - Я думаю, що час все покаже. Ми підемо як окрема і досить потужна політична сила. І я думаю, що наш результат буде дуже-дуже гарним. І ми визначимося, з ким блокуватися в новому парламенті. - Давайте повернемося до нашого опитування. Питання звучало так: "Що має далі робити Юлія Тимошенко?" Три варіанти відповіді: шукати компроміс з Віктором Ющенком – 6358 голосів, піти в опозицію - 6318, і звернутися до Майдану - 3953. Що ви скажете, два перші варіанти мають однакову кількість голосів... - Якщо ви подивитесь на екрани, то ви побачите, що варіанти "піти в опозицію" і "звернутися до Майдану" майже однакові, їх можна складати. Тому, мені здається, що багато людей не поділяють такого нелюдського поводження зі мною і нашим урядом. З іншого боку, шукати компроміс - це не значить іти в одній команді. Я буду шукати компроміс, який не викличе абсолютно ніяких конфронтацій. Ніяких протистоянь. Я думаю, ми будемо рухатися різними курсами, але поза межами протистояння. - Ви казали, що не відпочивали вже сто років. Ви у відпустку не збираєтеся? Найближчі плани? - Я пам’ятаю, що багато людей, які ідуть у відставку, перше, що вони говорять, що я хочу поспати. Я хочу, шановні друзі, сказати: я буду мінімум спати, мені не хочеться відсипатися. Я не планую ніяких відпусток, моє завдання зробити так, щоб ні за яких обставин ви не розчарувалися у владі. Я знаю, що зараз є таке відчуття, особливо у тих, хто стояв на Майдані, що є якась дискредитація падіння того, за що ви боролись. Я хочу сказати: ви не думайте так! Можливо, якась частина людей прапор нашої перемоги і вронила…але я хочу, щоб ви знали – я прийшла на цей ефір, і взагалі, коли я хвилююсь, у мене завжди є талісманчик - це стрічка, яка зі мною. (В руках тримає помаранчеву стрічку - УП) Я хочу сказати, що я сьогодні не роз'єдную майдани, на яких стояли люди, на помаранчевий і блакитний. Бо це ті самі люди, яких я розумію серцем. Я хочу сказати, що я і команда, яку я очолюю, ми пронесемо те, що вкладено в цей символ, за будь-яких обставин до тієї хвилини, коли ви не пошкодуєте про жодну свою дію на Майдані, що ви там мерзли. Але ми з вами в той час не звернули уваги, що ті люди, які стояли на блакитних майданах, вони хотіли теж саме – вони хотіли відчути зміни, що їх поважають, що вони впливають на те, що відбувається в цій країні. І сьогодні я вперше взяла ще один талісман. Це блакитна стрічка. І ви знаєте, чого ми не помітили під час президентських виборів? Що коли ці два кольори скласти, то виходить наш національний прапор. І я б хотіла, щоб ми на нову виборчу кампанію пішли не окремими командами, не різнокольорові, а щоб ми з'єднали все краще, що було в наших кольорах, щоб ми об'єднали Україну. Щоб можна було потужною командою прийти і побудувати країну, в якій буде і відчуття справедливості, і заможність і прекрасний розвиток виробництва та інвестицій, коли буде правосуддя, коли припиниться корупція, коли ніхто не пересуватиметься владою, щоб отримати зайві статки. Я іду на вибори окремою командою, я очолюю всіх людей, які готові прийти до нас – і з нашої команди і інших людей, які здатні зрозуміти, що Україна – наша єдина мета, і все наше життя присвячене їм. Я хочу сказати, що я вас не зраджу! І я не іду, щоб повернутися. І я нікуди не йду, а залишаюся з вами! - Як сприйняли, що з подачі вашого командного партнера були порушені декілька кримінальних справ, пов’язаних з вашою бізнесовою діяльністю? Чи гарантовані ви від того, що зараз вас не віддадуть Російським правохоронним органам, і рука вашого іншого колеги, командного партнера Юрія Луценка, не дрогне? - Я, безумовно, очолю блок на вибори, обов’язково буду йти на вибори окремо. Я знаю, що, починаючи з вчорашнього дня, вже будуються цілі програми спланованих репресій проти мене. Я хочу сказати вам цікаву річ: працюючи прем’єром, міністр Луценко порушив проти мене кримінальну справу по тім же проблемам, які пов'язані з ЄЕСУ, а потім, коли з'ясував, що є рішення суду, які повністю закрили цю тему, він потім вибачався. Але практично президент знав про це. Можу сказати інші речі, що після того, як ми прийшли до влади, закривались всі кримінальні справи. Певним керівникам силових структур, президент команди давав не закривати проти мене кримінальні справи, не завершувати ці проблеми до тих пір, поки не будуть сформовані списки, і так далі. Мені про це говорили. Мені було дуже боляче від того. Я підходила до президента і казала, що Віктор Андрійович, це абсурд! Він казав: "Да, да, да, це абсурд". Але все це фактично залишалось відкритим. Я думаю, що проти мене буде влаштовано травлю. Вчора, коли була відправлена у відставку, я поклала коментарі відомих політиків відносно моєї відставки. І потім ці дві стопки переглянула. І стопочка з позитивними коментарями від цих людей, які щиро сказали правду про те, як працював уряд, які результати дав, що відбувалося, і дали надзвичайно позитивні оцінили, їх було небагато. Я хочу подякувати за це. Бо люди перевіряються, коли потрібно сказати правду і тоді, коли вище керівництво не хоче цю правду бачити. А друга стопочка – це люди, яких я багато років знаю, вони говорили, що це є боротьба кланів, наприклад, що це є таке протистояння комерційних структур. Шановні друзі, я хочу сказати, що це є ще один тест і дивно, що така зграя чоловіків просто вже котрий рік підряд мене загризти і кудись діти мене. Ви нікуди мене не дінете. Мене захищають три речі, на які ви не впливаєте. Які б нахабні коментарі ви не давали. Перша річ, це справжні цілі, які я маю, справжню мету, і тому мене захищає в першу чергу Господь. Друге, я знаю, що крок за кроком народ буде вірити мені, бо кожна моя дія прозора і зрозуміла. З цим також нічого не поробити. І який би бруд ви не лили, люди набагато мудріші, ніж все те, що буде говоритись. І третє, що мене захищає, це віра. Справжня віра в те, що почався етап очищення України. І до речі, останні свідчення цьому говорять якраз про очищення, а не про те, що щось відбувається так, як при Кучмі. При Кучмі всі мовчали. А зараз ми можемо очищатися. І тому крок за кроком Україна буде сильною і красивою".