Дивлячись на те, кому це вигідно. Якщо ставати на точки зору провладних фракцій і провладих політичних сил та політичних партій, які мають гарантовані шанси для проходження в новий парламент, то вони зацікавлені в підвищенні процентного бар‘єру. Якщо ж поглянути з точки зору тих політичних партій, які все ж таки балансують на межі п’ятивідсоткового рейтингу, то, зрозуміло, для них краще зберегти трьохвідсотковий бар‘єр. Якщо говорити з точки зору фрагментації парламенту, то парламент, у якому є 3-5 політичних партій, більш ефективний, аніж парламент з більшою фрагментацією (більше 6-7 політичних фракцій). Тому з цієї точки зору високий відсотковий бар‘єр зменшує фрагментацію парламенту, робить його більш структурованим, що підвищує загальну ефективність представницького органу.
Але за намаганням зробити ефективний і менш фрагментований парламент можна залишити в стороні представницький характер законодавчого органу. Парламент, перш за все, має відбивати соціальні і політичні інтереси суспільства, він має представляти інтереси соціальних, регіональних, політичних сил. Тому з точки зору представницької функції законодавчого органу, і не беручи до уваги проблеми фрагментації й ефективності, відсотковий бар‘єр тут більш оптимальний, тому що він дає змогу потрапити до парламенту тим політичним силам, які відбивають інтереси регіональних, соціальних та політичних меншостей. Тому, коли приймається рішення про той чи інший бар‘єр, мають братися до уваги як проблеми ефективності, оптимальності дій законодавчого органу, так і необхідність представництва інтересів.
Зараз в Україні діє новий закон про вибори на пропорційній основі, але можна по формі мати пропорційний закон, але підвищити відсотковий бар‘єр проходження до парламенту настільки, що ця пропорційність нівелюється. І, фактично, при такому пропорційному законі ми можемо мати диспропорційне представництво в парламенті. Тому тут теж потрібно враховувати, а чи не призведе його підвищення до того, що в парламент потраплять лише окремі політичні сили, які будуть представляти інтереси лише окремих регіонів. Враховуючи соціальну й політичну неоднорідність України, враховуючи те, що зараз потрібно робити акцент все ж таки на представництві інтересів різних верств, і те, що Україна тільки зробила крок до пропорційного виборчого закону і відійти від диспропорційності мажоритарних виборів, то суттєве збільшення прохідного бар‘єру фактично знівелює всі зусилля, які були направлені на те, щоб підвищити представницький характер парламенту і пропорційність вибору українського виборця.