Министр иностранных дел позитивно оценивает деятельность Олега Рыбачука на посту вице-премьер-министра по вопросам европейской интеграции, и уверяет, что «канальный» конфликт с Румынией можно решить и без суда.
Пане міністре, на вашу думку, чи можливо, що внаслідок діяльності президентського указу про координуючу роль міністерства закордонних справ щодо зовнішньополітичної діяльності зменшиться повноваження відомства Олега Рибачука?
Я не думаю, що указ може торкнутися діяльності віце-прем’єра з питань європейської інтеграції. Це є частка зовнішньополітичної діяльності, яка регламентована рішеннями уряду, і тут я не бачу ніякої колізії. Ми в МЗС не бачимо проблем в тому, що стосується взаємодії з віце-прем’єром з питань європейської інтеграції.
Чи не відбувається певного дубляжу функцій двома відомствами?
Ні. Справа в тому, що у функції віце-прем’єра входить координація діяльності всіх міністерств та відомств, які задіяні в процесі наближення до норм і стандартів Європейського Союзу. Також, саме віце-прем’єр здійснює координацію діяльності українських структур виконавчої влади у взаємодії з генеральними директоратами Європейської комісії. Це та робота, яку МЗС не здійснює. Саме тому, я радий, що Рибачук взяв на себе відповідальну функцію такої координації.
На вашу думку, чи вдасться уникнути суду з Румунією щодо проблеми каналу Дунай -Чорне море?
Я думаю, що є альтернатива суду. Полягає вона в тому, що після виникнення нової влади в Україні і Румунії, було досягнуто домовленості між мною і міністром закордонних справ Румунії про те, що ми повернемося до механізму двохсторонніх переговорів щодо врегулювання цієї ситуації. А оскільки механізм позову в міжнародний суд ООН розпочався ще в вересні 2004 року, то за інерцією йде процедура розгляду, що визначена регламентом міжнародного суду ООН в Гаазі. Згідно з цим регламентом через 9 місяців після подання, країна має надати досьє. Румунія це зробила.
Тепер Україна має підготувати свою відповідь, і своє досьє направити. І лише після цього можна очікувати на процедуру розгляду за регламентом міжнародного суду.
Але я думаю, що нова політична ситуація, яка виникла у взаєминах між Україною та Румунією додає оптимізму щодо можливості врегулювання цієї проблеми на двосторонньому рівні.
Скажіть, а який Україна готує Румунії „відповідний крок”?
Як я вже сказав, згідно з процедурою міжнародного суду, до травня ми подамо в міжнародний суд своє досьє. Але Україна не збирається подавати на Румунію зустрічний позов. Все ж, як я вже сказав, ми маємо надію, що ситуацію буде владнано на рівні глав обох держав.
Яким чином?
Є політична воля двох держав, Президентів, глав МЗС. Це доволі оптимістичні підстави, щоб говорити про безсудове вирішення ситуації.