Владимир Бондаренко

Пан Борис є досвідченим дипломатом, і, на мій погляд, в черговий раз буде оприлюднена пропозиція щодо створення зони вільної торгівлі без обмежень для всіх груп товарів в системі СНД. Це дійсно взаємовигідна річ, але росіяни розуміють, що це те єдине, що є принадним для всіх. А от єдині митні правила і кордони, то це те, що нам нав’язують. Це нам не підходить, бо забирає варіант розвитку України в напрямку європейської інтеграції, тому що єдині митні правила потім торкнуться і Казахстану, і Росії, і Білорусії. А це значить, потоки емігрантів зі сходу, потоки демпінгового дешевого китайського, не російського товару, який хлине в Європу. Європа це не приймає. Розуміючи цю ситуацію, росіяни хочуть прив’язати Україну до єдиних митних тарифів та правил, а це значить зрізати шлях України до євроінтеграції. Я думаю, що це буде повторений той же набір пропозицій України, який полягає у вільному русі товару на території СНД, але митні правила повинні діяти в кожній країні свої власні. На мій погляд, саме в цьому і є основний зміст його майбутніх, так званих, нових пропозицій... Україна повинна зберегти можливість інтегруватися в інші системи. Ми розуміємо, що все це зав’язано в велику політичну гру, яка має в собі певні козирі, і Росія цими козирями користується. Мова йде про те, що Україна ніколи ними не користувалася, даючи велетенські трудові ресурси в Росію, зокрема декілька, я би сказав, мільйонів працездатних українців, що працюють зараз в Тюмені та інших містах. Ми ж ніколи не ставили питання про плату за трудові ресурси, чи надання можливості Україні самостійно розробляти певні території нафтоносних та газоносних горизонтів в Росії. Хочу зазначити, що саме українцями була освоєна Тюмень... Сьогодні треба шукати будь-які можливості, в тому числі і дипломатичні, шукати якісь виходи з тієї ситуації, яку нам можуть під осінь підвести. Все йде до холодного сезону. Як тільки почне Україна промерзати, так почнуть відключати газ і таке інше... Треба шукати можливості в переговорному процесі зберегти стосунки. При цьому, ми ж не говоримо про те, щоб когось надурити. Мова йде про те, що сьогодні надзвичайно серйозно диктуються нам деякі речі, в тому числі і енергоносії. Сьогодні Росія, як територіальний власник енергоносіїв, повинна враховувати те, що вона має їх завдяки праці мільйонів українців. В тому числі, вивезених в різні часи, навіть в пострадянський період у зв’язку з безробіттям в Карпатах виїжджали тисячі людей, які працюють там і сьогодні. До речі, росіяни не створили умов розвитку українців як українців. Там є одна бідненька школа на всю територію.