Мені здається, що це вже суто передвиборчі речі. Раніше і Борис Іванович Тарасюк, і інші представники української дипломатії відкрито заявляли, що СНД – це мертвонароджений проект без майбутнього. Тому, я думаю, що це певні реверанси перед країнами пострадянського простору. Відверто кажучи, я не знаю, які це можуть бути проекти, що вдихнуть життя (в СНГ – ред.). Я не знаю, може він знає. Цікаво було б, щоб і громадськість знала, які це проекти, тому що у нас чомусь так складається, що часто-густо зовнішня політика стає прерогативою закритих кабінетів. А в решті-решт це має бути справою всього суспільства. Єдине, що керувати цим процесом, відповідно до Конституції, має Президент.
Такі речі мають обговорюватися, дебатуватися, мають висловлюватися думки експертів. Мені здається, що нічого серйозного тут немає Це просто тактичні дипломатичні кроки. Засуджувати я їх не хочу, бо, очевидно, за ними стоять політична і виборча доцільність.