Цьогорічний День Незалежності України запам'ятається багатьом нашим співвітчизникам тим дійством, яке було влаштоване Президентом України в Софійському соборі столиці. Саме там – на території Софії – було влаштовано основні урочистості з запрошенням представників дипломатичного корпусу, урядовців, політиків.
До честі урядовців варто сказати, що переважна більшість членів Уряду не з'явилися на «тризну по Україні». Бо інакше, як тризну, це дійство оцінити неможливо.
Почнемо з того, що це – явно язичницький ритуал – келихування (розпивання хмільних напоїв) на могилах предків. В українській обрядовості цей пережиток язичницьких ритуалів зберігся в традиції згадувати померлих через тиждень після Великодня – коли на могили родичів приносять цукерки, паски та писанки. Віктор Ющенко, як людина, що завжди закликає до вивчення рідної історії, не міг не знати, що довкола Софії Київської – велика кількість поховань монахів, які жили в монастирі при соборі від 1037 року (з моменту заснування собору) до 1787 року, коли Катерина ІІ наказала закрити монастир. І гучне святкування на могилах, на кістках пращурів (а тут ховали не лише монахів, а й князів, бояр, представників знаті – еліту Давньоукраїнської держави) – це далеко не християнське дійство. Є в діях Президента щось язичницьке…