Не варто повторювати загальновідомі істині про важливість для людини води. Здається, вже кожен школяр знає, що без води наше існування неможливо. Отже, йдеться про стратегічні речі. Про якість води, що тече вдома з-під крана, говорити не доводиться. Тому нині все більше людей, які дбають про своє здоров’я, намагаються пити фасовану воду.
Останнім часом споживання природних фасованих негазованих вод зросло в декілька разів. Та виявляється, вода з пляшок — не вихід, а таке саме джерело небезпечних мікроорганізмів, бо ж її якість далеко не завжди відповідає санітарно-гігієнічним та епідемічним вимогам. Причини цього явища різні. Це може бути пов’язано зі змінами хімічного складу води, з радіаційним і мікробіологічним забрудненням, а також із тривалістю і умовами зберігання фасованих вод, особливостями технології підготовки води.
За сучасними критеріями вода вважається якісною, якщо не містить токсичних речовин будь-якого походження, і до складу її входить оптимальний набір мікроелементів для підтримання функціональної активності організму людини. Дослідження, що були проведені спеціалістами Інституту колоїдної хімії та хімії води імені А. В. Думанського НАН України на основі комплексного підходу до аналізу питних вод, дали змогу об’єктивно оцінити розмір ризику, пов’язаного із впливом водного фактору на здоров’я людини. Аналіз питної води було здійснено за органолептичними, хімічними, мікробіологічними, токсикологічними показниками та методами біотестування. Водночас дослідники відзначили відсутність в Україні єдиних санітарно-епідеміологічних правил і нормативів щодо якості води, розфасованої в ємності. Через це у спеціалістів, що займаються проведенням лабораторних досліджень якості води виникають суперечки щодо критеріїв, за якими слід оцінювати воду. Стає очевидним, що схвалення таких стандартів на часі.
В Росії нові вимоги до якості фасованих вод з’явилися також не так давно. Рік тому всі води, які існують на російському ринку було протествано і поділено на дві категорії: вищу і першу. До вищої категорії зараховано води, видобуті з підземних джерел. Окрім того, води, що потрапили до вищої категорії повинні мати оптимальний для організму склад мікроелементів. Всі інші води віднесені до першої категорії. Ця приналежність вказує на те, що вода не так корисна для здоров’я, проте є кращою порівняно з водою, що тече з під крану.
Оскільки стандарти ДОСТ “Вода питна, гігієнічні вимоги”, якими користуються в Україні, схвалені аж 1982 року, авторам моніторингу довелося користуватися нормативами наших сусідів – росіян.
Отож,
як вказано у дослідженні, опублікованному в „Віснику НАНУ” (№3, 2005 р.), усі води було поділено за своїм хімічним складом (вмістом основних катіонів та аніонів) на три категорії. Третя категорія з’явилася завдяки наявності на українському ринку води, яка не відповідає гігієнічним вимогам за нормативами СанПіНу Росії. Такими є: “Вон Воіssон”, “Небесна криниця”, “Апе-Голд”, а також (!) “Еко-Вінні”та “Кроха”. До вищої категорії зараховано 17 марок вод, включно з п’ятьма марками питної води для дитячого харчування: “Нірр”, “Малятко”, “Еvіаn”, “Моршинська”, “Ордана”, “Ремедія”, “San Benedetto”, “Бебівіта”, “Аква Сантал”, “Оболонська-3”, “Остреч”, “Старий Миргород”, “Джерела Боржомі”, “Вінні”, “Еталон”, “Трускавецька заповідна”. До першої категорії потрапили “Софія Київська”, “Едем”, “Vittel”, “Бон Аква”, “Юрське джерело”, “Добра вода”, “Трускавецька нова”, “Цілюща”, “Йодіс”.
Використання кількох біотестів уможливлює одержання об’єктивної оцінки впливу досліджуваного зразка на тваринні та рослинні організми, тому ще одним методом дослідження вчених стало біотестування води на організмовому рівні. Це тестування показало, що безпечними можна вважати три марки води: “Цілюща”, “Моршинська”, “Бебівіта”. Небезпечними визнано 21 вид води. До особливо небезпечних вод, які становлять серйозний ризик для здоров’я людини, зараховано шість вод: “Кроха”, “Добра вода”, “Трускавецька заповідна”, “Небесна криниця”, “Hipp” та “Апе-Голд”.
Біотестування вод на клітинному рівні відбувалося за рахунок дослідження впливу води на клітини тварин і рослин. Загалом 22 з 30 вивчених вод (73 відсотки) виявили генотоксичні ефекти для одного з типів рослинних і тваринних клітин. Отже, “Нірр” й “Апе-Голд” зумовили статистично достовірне збільшення ядерних порушень щодо природного рівня як у рослин, так і у тварин. Ще три проби (“Трускавецька нова”, “Йодіс” і “Небесна криниця”) були генотоксичними для всіх типів тваринних клітин. Більшість вод неґативно діяла на хромосомний апарат еритроцитів риб: 28 відсотків — тільки на кров і 72 відсотки — зокрема і на кров. Решта вод спричинювала генотоксичні ефекти (“Bon Boisson”, “Еко-Вінні”, “Трускавецька заповідна”, “Джерела боржомі”, “Ремедія”, “Малятко”).
Тільки дві проби (“Цілюща” та “Аква Сантал”) виявилися не генотокичними для всіх досліджених типів клітин. У процесі тримісячного зберігання кількість вод з генотоксичними властивостями збільшилася.
Таким чином, комплексна оцінка 30 марок фасованих вод методами біотестування поділила всю продукцію за індексом загальної токсичності на три види. Безпечна, небезпечна і особливо небезпечна. Результат приголомшує: більшість із тридцяти видів мінеральних вод, що реалізовуються через торговельну мережу, відносяться до небезпечних та особливо небезпечних. “Три чверті досліджених вод, – резюмували дослідники, – вірогідно спричинювали збільшення частоти ядерних порушень у клітинах, тобто зумовлювали генотоксичні ефекти”. Висновок невтішний. До безпечної категорії належать “Цілюща”, “Бебівіта”, “Моршинська”. До другої — більшість обраних для дослідження фасованих вод. До особливо небезпечної групи потрапили “Кроха”, “Добра вода”, “Нірр”, “Трускавецька заповідна”, “Небесна криниця”, “Апе-Голд”.
Порівняння результатів хімічного аналізу і біологічного тестування для категорії фасованих вод, які не відповідають вимогам СанПіНу, істотно не відрізняються: “Апе-Голд”, “Небесна криниця”, “Bon Boisson”, “Кроха”. Всі ці води, згідно із результатами дослідження, є генотоксичними. Найнебезпечніші ж для споживання є ті води, які поєднують чітко виражені токсичні і генотоксичні властивості. Дослідження генотоксичності питної води, зумовлене розчиненими у ній ксенобіотиками (забруднення, що потрапляє до води з навколишнього середовища), вкрай важливе для об’єктивної оцінки її впливу на здоров’я нинішнього і майбутнього поколінь.
Фахівці, до яких звернувся кореспондент “Фрази”, застерігають купляти фасовану воду у кіосках, де пляшки перебувають під прямим сонячним промінням, – навіть високоякісна вода може зіпсуватися внаслідок недотримання умов її транспортування і зберігання. Тому, якщо на вулиці температура вища за 25 градусів, ніхто не може ґарантувати, що вода не стане розсадником мікроорганізмів. Саме час згадати славнозвісні рядки з пісні: “Губить людей не пиво, губить людей вода...”. Звісно, питанням якості й стандартизації води не повинні цікавитися винятково вузькі спеціалісти. Біда-то спільна. Адже пити хочеться всім. Тому без державної програми, спрямованої на забезпечення населення якісною фасованою водою, ця проблема не може бути розв’язана.
І наостанку. “Які конкретні кроки мають бути вжиті?” – запитає пересічний споживач. Автори дослідження рекомендують проводити постійний моніторинг питних вод із використанням методів аналітичної хімії, радіології, мікробіології та біотестування для гарантії якості води. Також відповідні державні органи повинні встановити постійний жорсткий контроль за якістю фасованих питних вод. Підприємствам, які виробляють таку продукцію, необхідно привести у відповідність технології, що забезпечить отримання якісних питних вод для споживання.