Кожного року в структурі індексу споживчих цін проходять певні коливання, залежно від пори року. Традиційно овочі та фрукти починають дешевшати ближче до літа. Цукор навпаки – дорожчає. В принципі, підвищення ціни на цукор було прогнозованим і тут ніякого сюрпризу не відбулося. Говорити про кризу дуже рано.
Збивати ціни на цукор можна, але виникає питання доцільності цього кроку. Дійсно, цукор входить в десятку найбільш споживаних товарів в структурі індексу споживчих цін. Тобто, підвищення ціни на цукор може дещо прискорити інфляційні процеси. З іншого боку, ціни на велику кількість товарів зараз мають тенденцію до зниження. Ті ж самі фрукти та овочі, які поступово дешевіють.
Такі процеси будуть один одного урівноважувати і рівень інфляції не повинен змінитися, навіть не зважаючи на зростання ціни на цукор.
Щодо ручного регулювання, то зрозуміло, що Порошенко показує, що він намагається тримати руку на контролі. Але, в принципі, це компетенція уряду.
Збивання ціни є кроком адміністративним, але добре, що така адміністративність відносно не обтяжлива для виробника. Тут не вводяться граничні ціни, не обмежується експорт.
Є багато більше засобів набагато не безпечніших, що і показала бензинова криза. Те, що пропонує Порошенко не є занадто небезпечним для ринкової економіки.