Вера Савченко: Перед арестом Наде сделали предложение, от которого невозможно было отказаться

Как чувствует себя Надежда Савченко после 40 с лишним дней голодовки. Когда ее последний раз осматривали врачи и каков их вердикт. Пыталась ли власть договориться с Савченко и давят ли сейчас на ее близких. Об этом и многом другом в эксклюзивном интервью «Фразе» рассказала родная сестра народного депутата Украины, Героя Украины Надежды Савченко — Вера Савченко.
 
По просьбе собеседника «Фраза» публикует интервью на языке оригинала.
 
Віра, у якому стані зараз Надя? Як вона почувається пiсоя сорока днів голодування?
 
Це нинI для мене найболючіше питання. Вона продовжує голодний страйк і дуже схудла. Щоправда, вона цього зовсім не афішує.
 
Бо немає такої можливості?
 
І тому теж. Такої можливості справдI немає. Треба визнати, що більшість наших ЗМІ є олігархічними, і зрозуміло, що вони широко розповсюджені й покривають досить великі аудиторії. Вони замовчують інформацію. Вони пишуть, що нібито на акцію на підтримку Наді прийшли «аж» 20 осіб.
 
Але ж це було, й коли вона сиділа в Росії.
 
На жаль, так, було.
 
Скільки Надя вже голодує?
 
42 дні. Кальцій вимивається з організму, кістки стають крихкими, починаються страшенні проблеми I з зубами. Вона має вживати антибіотики, а це неможливо, коли людина голодує.
 
Які саме антибіотики їй потрібні й через яку хворобу?
 
Їй потрібно лікувати зуби, а без антибіотиків це неможливо.
 
Вас без проблем пускають до неї на побачення?
 
Я б так не сказала. Наразі сьогодні мені заявили, що оскiльки я проходжу у справі як свідок, тобто мене вже допитали, то сьогодні мені у побаченні відмовлено.
 
Скільки Надя втратила ваги?
 
Я точно не можу сказати. Остання цифра, яку я знаю, це 15 кілограмів. Нині вона має значно гірший вигляд, але я не знаю, скільки вона важить. Лікарі зі мною не спілкуються.
 
Чому?
 
Ну це треба в них запитати. Я не один раз бачила там “швидку”, я буквально біжу за машиною, щоб мені бодай щось сказали, щоб хоча б пояснили, до кого туди постійно приїздить «швидка», Але мені ніхто нічого не каже. Зі мною не спілкуються, і сказати, що це принизливо, — це нічого не сказати.
 
Її підтримують фізрозчинами?
 
Ні. Вона вживала їжу три дні за призначенням лікаря, коли проходила поліграф, бо просто не могла пройти перевірку інакше. Після цього вона поновила голодування і нічого не вживає, окрім води.
 
А що з результатами того славетного поліграфа? Що вони там побачили і коли оприлюднять ці результати?
 
Гадки не маю. Нам результати перевірки не повідомили. Навіть слідчій переконує, що в нього теж немає цих результатів. Кажуть, що затримка через поліграфологів, мовляв, обіцяли зробити все за кілька днів, та вже минуло два тижні, а ми все чекаємо.
 
Тобто все, що вона собі нині дозволяє, це вода і цигарки? Вона палить під час голодування?
 
Так, палить.
 
Але ж це небезпечно!
 
Я розумію. Це справді дуже небезпечно, бо кров починає згущатися. Йде дуже велике навантаження на серце, і вже є потреба в певних ліках, аби допомогти серцю.
 
Але я не розумію, чому її не підтримують фізрозчинами. Це аж ніяк не знівелювало б суть голодування, але зберегло б їй здоров’я. Людей, які перебувають у стані коми, штучно підтримують саме в такий спосіб. Ви подавали клопотання про підтримання Надії фізрозчинами та глюкозою?
 
Я цього не знаю. Але пам´ятаю, що в Росіі, коли вона голодувала, на 56 день уже сказали, що потрібна крапельниця.
 
Я вже тиждень не бачила сестру, тому я просто не знаю, чи було таке клопотання.
 
Коли її востаннє оглядав лікар?
 
Я не знаю. Коли я приходжу на побачення, ми говоримо про щось інше. Але «швидку» я там бачу дуже часто. Це лякає, наштовхує на різні думки. Але я не знаю, до кого приїздить ця «швидка».
 
Ви не намагалися вмовити Надію почати вживати хоча б соки? Яка ідея і які принципи варті життя сестри?
 
Я розумію всі ризики. Я вмовляла її послабити голодування. Про це постійно просить наша мама. Але Надя — то є Надя, і все, що мені залишається, це довіритися їй. Вона знає, що робить. Вона все чудово усвідомлює.
 
«Якщо вона фізично не витримає, то й мене тут мало що буде тримати»
 
Але ж вона лише людина. Де гарантії, що вона фізично це витримає?
 
Таких гарантій, звісно, немає. Але якщо вона фізично не витримає, то й мене тут мало що буде тримати. Мені настільки вже огидло все це шобло.
 
Якщо казати відверто, про Надю нині забули. Коли її заарештували, вона була на перших шпальтах, про неї казали і вона була у центрі уваги. Тепер увагу суспільства переключили. То чи є взагалі якийсь сенс у такому голодуванні, якщо воно не приносить жодного результату? Чи виправданий такий ризик, якщо ніхто не реагує на це голодування?
 
Розумієте, Надя голодує не для того, аби її пожаліли. Вона не сідає в інвалідний візок, не накривається ковдрою в клітинку. Вона не робить із себе жертву. Вона — боєць. Вона виступає проти міри запобіжного заходу. Ці боягузи взяли її на слабо. Наш лжепрокурор, мабуть, міряв все по собі. Він, мабуть, думав, що вона не прийде. Вона ж сама до них приїхала з Євросоюзу, де могла сидіти, як всі, хто тікають. І її після цього закрили? То як це називається?
 
Це правда, що досудове розслідування продовжили не на 2 місяці, як це роблять завжди, а одразу на півроку?
 
Так, правда. І тут виникає питання, де ті самі «беззаперечні докази», про які вони так голосно кричали, коли її затримували? Де ці докази, і що вони будуть шукати ще півроку? Де той суд, який всі обіцяли вже завтра?
 
Голодування — це її особиста війна з владою. Надія — це не та людина, яка буде сидіти в клітці.
 
Я розумію, чим це все може закінчитися, і вона теж це чудово розуміє. Вона написала мені листа, в якому просила, аби я стійко сприймала її слова. Вона не виключає, що може не вийти звідти.
 
«У мене вже просто якесь дежавю»
 
І як ви справляєтеся з емоціями?
 
Втома, звичайна людська втома. В мене майже не лишилося енергії. У мене вже просто якесь дежавю. Спочатку суди в Росії, потім такі самі суди в нас. Вона все чудово розуміє, але вона не з тих, хто мовчки кориться. Вона не буде коритися «пацанам», котрі як хочуть, так і крутять українськими законами.
 
Фактично ми нині маємо досить сумну картину: вона понад місяць голодує. Цього не бачать і всіляко намагаються перебити голодування іншими новинами, аби просто відволікти увагу суспільства від персони Надії. При цьому Надя готова почати вживати хоча б соки, якщо їй змінять запобіжний захід. Але які шанси, що його змінять?
 
Проблема в тому, що вони змінили закон під пана прокурора. У нас чомусь Неля Штепа, яка має таку саму статтю, як і Надя, та багато інших, чомусь на свободі. А Героя України вони закрили.
 
Але ж у них просто нема виходу. Дати задню — це визнати свою помилку.
 
У тому-то й річ. Я не уявляю, як вони тепер могли б відмотати все назад і дати задню. Просто не уявляю.
 
Але ж з Бочковським дали задню. Як його показушно заарештовували просто на засіданні Кабміну у 2015 році, коли у нас була повальна люстрація, і як він тепер не менш феєрично поновився на посаді через суд.
 
Я не знаю, як цю справу владнав Бочковський, але я знаю, що фінансист Януковича домовився, аби проти нього закрили справу. Але, на відміну від нас, йому було чим віддячити хер-прокурору. Я розумію, що в таких справах всі торгуються, але з Надією цей номер не пройде.
 
«Їй озвучили пропозицію, від якої неможливо відмовитися»
 
З Надією намагалися домовитися?
 
Коли вона тільки-но повернулася с Європейської Ради і Верховна Рада вже мала до обіду зректись її, з нею двічі говорили по телефону. Їй озвучили пропозицію, від якої неможливо відмовитися.
 
І що це була за пропозиція?
 
Або вона стане нейтральною до влади, або її фізично знищать.
 
Мені розповідали, що Надя перед арештом отримала пропозицію поіхати з країни. Їй давали можливість залишитися на свободі, але при цьому перебувати в іншій краіні і залишити Украіну з тавром зрадника. Ті самі джерела кажуть, що відмовила вона досить жорстко, як вона це вміє. Чи була така пропозиція насправді?
 
Я є свідком її розмови з Василем Грицаком. Так от коли вона спитала в нього: «То що, будете закривати?», він відповів їй: «Ти набрала 22 очки». Я не граю в «Блек Джек», але я знаю, що 21 очко — це перемога, 22 очки — це обнулення, це коли все згорає. І нині я розумію, що тоді означали ці його слова.
 
Коли була ця розмова?
 
Минулого року взимку. Щодо того, чи справді їй пропонували поїхати з України, я просто не знаю. Ми не мали можливості постійно спілкуватися, бо вона постійно була на телефоні, на якихось зустрічах. Тому я тут не можу вам нічого відповісти, бо просто не знаю, чи казав їй хтось щось подібне.
 
«Чим менша сошка, тим важче на неї давити»
 
Чи був тиск перед арештом та після нього? Чи намагалися диктувати певні умови в обмін на певні преференції?
 
Знаєте, чим менша сошка, тим важче на неї давити. Ми без статків. Ми якими прийшли, такими й залишилися. Нам немає чого втрачати. За нами ніхто не стоїть, нас ніхто не фінансує. Ну за що вони можуть нас взяти? Нас навіть не можна лякати тим, що щось зроблять з нашими родинами, бо цього просто поки що немає. Що вони можуть нам зробити? Маму нашу 80-річну затримають? У влади зараз є один-єдиний вихід — зробити нас «агентами Кремля». А для Заходу зробити нас ще й «терористами».
 
До речі, вони ж намагалися зробити з Наді антисеміта. У це тоді мало хто повірив, але певний ефект був. Ця довгострокова спецоперація проти Наді ведеться вже цілий рік. І найцікавіше те, що справа, яка йде нині, датована 2015 роком.
 
Вас у цю справу теж втягли? Ви проходите як свідок?
 
Так, звісно. Вже й допити були.
 
А чому ви вирішили, що справа датована 2015 роком?
 
Бо бачили її в реєстрі. Окрім того, ще в 2016 році в регіональних ЗМІ вже були матеріали проти Наді, й це при тому, що вона тоді ще була героєм, тоді на неї ще всі рівнялися. Але інформаційні «вброси» проти неї тоді вже були.
 
Також ми знаємо, що в одну з редакцій приходили з пропозицією розмістити наклеп на Надю, зрозуміло, що за гроші, але редактор відмовив.
 
Коли це було?
 
У березні 2016 року.
 
Але навіщо було заводити справу ще в 2015-му і розкручувати її тільки тепер? Який у цьому сенс?
 
Ви знаєте, враховуючи вагу Наді й у світі, в цьому є певний сенс. Принаймні можна зрозуміти іхні дії. Надя — це дуже позитивна, дуже енергійна людина. Її вже тоді ретельно вивчали, і я думаю, що вже тоді в ній, в її діях бачили загрозу для себе всі наші недополітики.
 
А як же цирк з персональним літаком, який відправляли за нею в Росію?
 
У всі часи потрібні свої герої, і в усі часи вони були. На той час Україні теж був потрібен герой, і кращого представника годі було й шукати. І якби влада вчинила інакше, а не послала б того літака за нею, владу просто не зрозумів би власний народ. Тоді це було всім вигідно, бо, по суті, Надя була тим необхідним героєм, з яким навіть не потрібно працювати, не потрібно щось вигадувати. Тоді зробити з неї героя владі було вигідно, а країні — необхідно.
 
Це такі речі, на яких тримається нація, тим паче в такі важкі часи, які тоді були. Тому це було цілком логічно. У світі не зрозуміли б нашого президента, якби він вчинив якось інакше.
 
Я чула, що Надю лякають навіть довічним терміном. Що кажуть ваші адвокати, які реальні прогнози вони дають?
 
Мені сказали, що мінімум три роки й амністії не буде. Розумієте, вони риють могилу нам, але не усвідомлюють, що вони самі в неї й впадуть.
 
«Я не довіряю нікому»
 
Щодо ваших адвокатів, звідки вони взялися? Ви їх шукали чи вони самі знайшлися, колі зрозуміли, що на справі можна зробити собі ім’я? Історія знає чимало прецедентів, коли адвокати за спиною свого клієнта домовляються зі слідчим і тиснуть на власного клієнта в потрібному слідству напрямі. Ви вірите вашим адвокатам?
 
Я не довіряю нікому. Єдине, що мене трохи заспокоює, то це те, що з одним із адвокатів ми були знайомі ще до цього всього. Він з Адміністрації Президента, і його там попереджали, аби він не ліз у цю справу, бо, як йому сказали, в березні буде «великий шухер».
 
Але хлопці залишилися і працюють.
 
Адвокати — це досить недешеве задоволення. Ви їм платите чи вони працюють виключно на ім’я?
 
Платимо. Річ у тім, що один із них втратив роботу, коли почав захищати Надю. І тепер ми звертаємося до підприємців, які свого часу підтримували Надю. Слідство продовжили на півроку, й адвокати мають щось заробляти, вони мають якось жити й годувати свої родини. Без грошей ми довго не протримаємося, і маю визнати, що питання грошей для нас нині стоіть дуже гостро.
 
Згадаймо про ваші ролики. Вони зроблені настільки професійно з політологічної точки зору, що виникають певні питання. В яку суму вони вам обійшлися і кому належить ідея?
 
Ми заплатили 3,5 тисячі гривень за оренду студії й 2 тисячі гривень за те, що нам на комп’ютері написали музику й зробили звуковий ряд так, щоб потім ніхто не звинуватив нас у плагіаті. Щодо того ролика, де Надя каже, що коли настане час, вона стане президентом, — повністю її ідея. До речі, буде ще один ролик, який зробили з усіх тих відео, які в нас були.
 
Які ваші особисті прогнози, як довго триватиме процес і коли буде винесений вирок?
 
Я боюся давати прогнози. Щодо прогнозів, що вирок винесуть швидко, то вони вже не справдилися. Досудове слідство продовжили на півроку. Тобто в кращому випадку перше судове засідання відбудеться через півроку. А скільки таких засідань буде?
 
Знову ж таки не забувайте, що у нас КПК так і не змінили, у нас немає реальної реформи судової системи, у нас немає чітко визначених термінів досудового розслідування. Тобто суд може тривати нескінченно довго.
 
«Вона сидить, але в той самий час вона має відвідувати засідання парламенту»
 
Але ж Надія так і залишилися депутатом, чи не так?
 
У тому-то й полягає абсурдність ситуації. Так, вона сидить, але в той самий час вона має відвідувати засідання парламенту, тобто це недосконалість нашої законодавчої системи, у нас закони суперечать один одному.
 
Яка ваша мета? Яка мета Надії?
 
Змінити політичну систему. Нам не потрібна влада, ми не намагаємося до неї дорватися, ми хочемо змінити цю систему. Всі ці тітоньки й дядьки зараз кричать про перезавантаження влади. Але якщо в системі вірус, її потрібно не перезавантажувати, а зносити. Жодне перезавантаження не розв‘яже проблему.
 
Що ви порадили б українцям: у що вірити, в що не вірити? Як фільтрувати інформацію? І що ви сказали б нашій владі?
 
Людям я порадила б шукати кілька джерел інформації. Не можна вірити лише одному джерелу. Потрібно знаходити мінімум три джерела, причому це мають бути джерела з різних боків: ліві, праві тощо. Але й після того треба аналізувати інформацію. Не можна сліпо вірити тому, що пишуть.
Щодо влади, то я можу сказати, що вона відкачує країну до часів Януковича. Якщо ми не будемо з Європою, то ми будемо під Росією, а «з» і «під» — це різні сполучники.