Интернет-конференция главы Государственной налоговой администрации Александра
Киреева, 23 мая 2005 года. Киреев успел ответить на 12 вопросов.
Платник податків:
1. Как Вы считаете, какова основная задача налогового инспектора: максимально наполнить бюджет или помочь предпринимателю правильно (законно) рассчитать налоги?
2. Как Вы считаете, имеет ли право бизнесмен минимизировать свои налоги, если он при этом не выходит за рамки закона?
Ответ:
1. Це як раз той підхід, який ми зараз запроваджуємо - що не повинно бути плану у підприємця, скільки він повинен повинен сплатити податку і не повинно бути плану у аудитора, скільки він повинен принести з перевірки до державного бюджету додаткового платежу. Нажаль ці абсурди існували при попередній владі, коли ти виходячи на перевірку отримував завдання здобути, допустимо, 100 тыс. грн. принести до держбюджету. І замість того, щоб подякувати організації, де добре налагоджений бухгалтерський облік, де повністю сплачуються податки - перевіряючий мусив виклянчувати, або витискувати оці додаткові надходження відповідно плану. Тому ці плани сьогодні відмінені, а натомість дано доручення, що в ті місця де існує добре налагоджений облік, не знали дороги податківці, а ось там де є „проблема” мінімалізації, де ми бачимо десятки мільйонів чи сотні мільйонів фінансових оборотів, але звіність показує 0,0 платежів до бюджету, оці організації стають як раз об’ектами найбільшої уваги податкових органів.
А тому ми говоримо, що ми вам допоможемо як правильно розрахувати податки. Ви показали нуль - ми вам запропонуємо інший розрахунок і, скажемо, направимо перше попередження. Якщо ви не згодні з такими розрахунками - повідомьте нас, тоді ми направимо після другого попередження свою перевірку, яка закінчиться ще більш жосткими розрахунками.Тобто ми готові допомагати, готові розглянути запровадження системи, коли доступ до інформаційних систем податкових органів, де у частині особових рахунків платників податків буде доступний для самого платника податків, тобто він повинен знати, чи прийнята декларація, чи прийшли, чи зараховані його платежі до бюджету, щоб він бачив, чи э в нього заборгованність.
2. Я б не хотів, щоб це була мінімалізація імені Остапа Бендера, який знав безліч способів, як законно обійти законодавство. Тому коли ми говоримо про мінімалізацію і коли все робиться в рамках закону, ми повинні поставити запитання - якщо у підприємтсва немає прибутку, немає платежів в бюджет, хай вони говорять, що вони дають таку зайнятість для тих працівників, які там працюють, але виникає іньше питання - а чи потрібні вони власникам без результату? Чи спроможні ті проводити модернізацию свого виробництва і чи потрібні вони державі, якщо вони не платять до бюджету? Що робити з родичами тих людей, які працюють на цьому виробництві, але сьогодні знаходяться на пенсії, чи працюють в соціальній сфері, і можуть отримати зарплатню тільки від надходжень до бюджету. І чи доцільне таке виробництво чи таке керівництво на таких виробництвах - чи краще найняти іншого менеджера, який сможе надати ресурс і до бюджету, і до своїх власників?
Юрий Холмогоров:
Господин Киреев!
Первое июня неотвратимо приближается, а внятной методики по поводу регистрации предпринимателей-"упрощенцев" как плательщиков НДС (следствие закона N2505) до сих пор не существует. Есть подозрение, что она появится вечером 31 мая. Собственно вопросы: так ли это, и дадут ли малому бизнесу время, чтобы осмыслить происходящее и внести соответствующие коррективы в свою деятельность, или с 1 июня начнутся массовые штрафы?
Ответ:
Ми ще місяць тому попереджували, що штрафів застосовувати не будемо! Тому першого червня не слід боятися. І оскільки обговорюється питаня про зміни до закону і відміни цього податку, тому зараз потрібно дати роз’яснення, а тоді, через тиждень чи через кілька днів зміниться ситуація, ну воно те ж не зовсім добре.Тому що порядок добровільної постановки на облік платників податків сьогодні існує і цим порядком слід користуватися тим, хто має бажання стати платником податку ПДВ при постановці на облік. Але ж повторю штрафів не буде!
Кароліна Дубкова:
В засобах масової інформації активно обговорюється питання щодо можливої заміни податку на додану вартість іншим видом непрямого податку, таким як податок з продажу чи податок з реалізації. Що Ви можете сказати з цього приводу?
Ответ:
Це заміна не тільки ПДВ - пропонується заміна всієї ідеології податкової системи. Тобто ввести один податок і відмінити податок на прибуток і декілька інших податків, але запровадити податок за реалізацією. На мій погляд, якщо ми говоримо, що крокуємо до Європи, скажіть в якій ще европейській країні немає податку на додану вартість? Друге, про що я хотів би сказати – наше "невміння" управляти цим податком, ще не означає що цей податок поганий. Можливо краще навчитися добре ним керувати, закрити оці всі дірки, які було зроблено як на друшлаку, через який витікали всі зібрані гроші, а вже потім виносити йому вирок.
Ось же в чому біда - далеко не на кожному етапі захочуть платити податок на реалізацію, підуть по схемі укруплення чи по давальницьким схемі. І цей рівень тінезації економіки може набагато зрости, а значить замість позитивного ефекту ми отримаємо негативний. А значить йти до раціонального використання цих важелів треба не чисто теоретичними розрахунками, а подивитись де такий дослід є. У нас за рахунок кумулятивного ефекта ми можемо втратити половину виробників, бо зразу зросте собівартість прдуктів.
Барахов:
Чи вважаєте Ви обов‘язковою реєстрацію платниками ПДВ суб‘єктів спрощеної системи оподаткування?
Ответ:
Я вже відповідав на це питання.Якщо ми знайдемо компенсацію і якщо вони будуть відшкодовуватись то звичайно можливо там де невеликі обсяги можна відмовмитись від цього джерела, але в першу чергу податкова повинна зосередитись на великих платників податків і проблема наповненості бюджету, на мій погляд, це проблема великого і середнього бізнесу. Ті організації, які не сплачували податки, але якщо вони сьогодні заплатять то казна буде не порожня.
Погромова:
Щодо періоду, з якого скасовується пільговий режим оподаткування з податку на прибуток підприємств, які є суб‘єтами СЕЗ, ТПР та технопарків...
Ответ:
1 липня поточного року
Таня:
На сьогодні в міністерствах і відомствах проводиться робота з доопрацювання проекту Податкового кодексу України, який передбачає положення щодо спрощеної системи оподаткування для суб’єктів малого бізнесу. Чи не краще було б вирішити проблеми спрощеної системи оподаткування шляхом прийняття Закону України про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб’єктів малого підприємництва?
Ответ:
Звичайно прийнятття закону може врегулювати це питання, але він не вирішить ті питання, які сьогодні потрібно приймати в рамках Податкового кодексу. Однак він повинен прийматися на основі базового документу, яка регулює взаємовідносини платника податку і податк адміністрації, тобто двох сторін.
Юлия Луговая:
Уважаемый Александр Иванович!
1.Вчера на пресс-конференции глава Госпредпринимательства г-н Дашкевич сообщил о подготовке законопроекта, предусматривающего введение регистрации "упрощенцев" в качестве плательщиков НДС при объеме годовой выручки свыше 500 тыс. грн., а не 300 тыс. грн., как после принятия поправок в бюджет. Как ГНА относится к данным инициативам, и к каким последствиям для наполнения бюджета это может привести?
2.Недавний Указ Президента поручает КМ до 1.10.2005г. внести в ВР законопроект о едином социальном налоге. Готова ли ГНА к подобным новшествам? Участвует ли Налоговая в разработке проекта?
Ответ:
1.Потрібно знайти компенсатора. Вирішення цього питання без компенсатора неможливо.
2.Наша участь в удосконаленні цього проекту буде. Час ще є.
Федотов Михаил:
В Луганской области ГНА всех уровней активно предлагают жителям по телефонам "доверия" сообщать о фактах нарушения налогового законодательства. На сколько эффективна такая форма работы с налогоплательщиками, как в реальности она действует, какие меры принимают ГНА. Возможно ли с помощью "телефона доверия" натравить ГНА на конкурента? И на сколько, на Ваш взгляд, моральна такая форма работы.
Ответ:
Телефон довіри це палка при двох кінцях. З одно боку може надходити дійсно достовірна інформація, а з іншого - поради як замучити конкурента перевірками. Зараз коли відбулися зміни керівництва в податкових органах, можливо, це і потрібний крок.
Ігор Головань, адвокат:
Шановний пане Кірєєв!
Хотів би знати Вашу думку щодо порушення підпорядкованими Вам працівниками податкової міліції гарантій адвокатської діяльності. Відповідно до статті 10 Закону України «Про адвокатуру», документи, пов'язані з виконанням адвокатом доручення, не підлягають оглядові, розголошенню чи вилученню без його згоди.
Однак 05 травня 2005р.начальник слідчого відділу податкової міліції Слов’янської ОДПІ Шведа А.М. провів обшук Адвокатського об`єднання - Адвокатської "Правіс" (м.Донецьк) і вилучив документи пов'язані з виконанням адвокатом доручення. У чому причина такої неповаги податкових міліціонерів до встановлених законом гарантій адвокатської діяльності?
Ответ:
Ніякого політичного підтексту в нас немає.
Вопрос:
Коли і з якою метою була створена Координаційна Рада керівників податкових служб держав-учасників СНД?
Ответ:
Я щойно повернувся з восьмого засідання Ради керівників податкових служб СНД. І така рада як раз була створена з метою обговорення найбільш болючих і актуальних питань, які постають перед податковими органами, і які повинні вирішуватись або спільно, або координуючи взаємні дії шляхом або ж вдосконалення законодавств держав, або шляхом обміну інформацією.
Тому на цій зустрічі, по-перше, з країн не було лише Узбекістану, з розумілих причин.
Що мене найбілше здивувало, що з 3 балтійских країн були присутні лише представники Латвії і Литви - не доїхали лше представники Естонії. І, звичано, головні питання - це питання обміну інформацією, питання униклення подвійного оподаткування, обміну досягнення у компютерних системах, створення спільних баз по проходженню підакцизних товарів, тому шо в більшості країн акцизи складають досить значиму частину надходжень податків. В,звичано, зацікалвенність в тому, щоб не відбувалось контрабандне проходження товарів, таких як алкогольна продукця, табачна продукці, нафтпродукція, звичайно, увага на ці продукти складає особливий інтерес, особливо при перетинанні кордонів на експорт чи імпорт товарів.