Семиноженко Володимир Петрович народився 9 червня 1950 року в м. Києві, у сім'ї військовослужбовця. У 1972 році з відзнакою екстерном закінчив фізико-технічний факультет Харківського державного університету.
У 1974 році захистив кандидатську дисертацію. 1984 рік - доктор фізико-математичних наук. 1988 рік – член – кореспондент АН УРСР. 1992 рік - академік Національної академії наук України. З 1993 року – член Президії НАН України, голова Північно-східного наукового центру НАН і МОН України. З 1985 року працював генеральним директором Всесоюзного науково-виробничого об'єднання "Монокристалреактив" Міністерства хімічної промисловості СРСР, яке в 1995 році, за ініціативою В.Семиноженка, перетворено у перший академічний науково-технологічний концерн "Інститут монокристалів" НАН України. З 1996 року В.Семиноженко науковий керівник цього унікального центру високих технологій. З 2003 року - Генеральний директор НТК «Інститут монокристалів» Національної академії наук України.
Тричі обирався народним депутатом України.
З 1996 по 1998 рік - Міністр вперше створеного в Україні Міністерства у справах науки і технологій, член Президії Кабінету Міністрів України. 1999, 2001-2002 роки – Віце-прем'єр-міністр України. 2003-2005 роки – Радник Президента України.
Семиноженко один із засновників та перших керівників (2001-2003) Партії Регіонів. З 2005 року – член Народної партії України.
Голова Національного фонду "Україна - дітям", очолює фонд "Нові імена України".
Семиноженко - автор понад 500 наукових праць та винаходів, десятка патентів. Серед відомих книжок, які останнім часом вийшли у світ в Україні: "Інноваційна стратегія українських реформ", "Україна: шлях до постіндустріальної цивілізації”, "Точка зору", "Новий регіоналізм" та інші. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1992, 2000 рр.) та Міжнародної премії в галузі ядерної фізики. Нагороджений орденами "За заслуги" І, ІІ і ІІІ ступенів.
Одружений. Виховує трьох синів.