Знаєте, у нас, на превеликий жаль, зараз набагато непрозоріша влада, ніж була за часів Кучми. У нас засекречуються ті речі, які згідно з законом України мусять бути тільки публічними. І вже саме засекречення таких документів є реально злочинними діями, оскільки є покриванням злочину.
Я не можу щось стверджувати офіційно, оскільки я не маю на руках документу про таку передачу, але реальна можливість такого є. По-перше, сьогодні в державі існує колосальний правовий нігілізм. Тобто виконання законів, прислухання до позиції відповідного розпорядника державного майна – ФДМУ та інших структур, це все сьогодні ігнорується. Тобто підхід за методом „Хочу – не хочу” – особиста вказівка або наказ.
Я не думаю, що безпосередньо сам уряд відважився на подібні дії, бо це було б уже занадто скандально, і вони це розуміють. Але це могли зробити хто-небудь з близького оточення Президента, яким дуже кортить наступного тижня на пленарному засіданні привести до присяги частину Конституційного суду, і зробити це будь-яким способом, навіть зі скандалами, можливо, не з повною легітимністю. І щоб цей КСУ вніс якісь корективи в конституційну реформу, в ті зміни до Конституції, яких вже сьогодні змінити жодним іншим способом, окрім виписаної в Конституції процедури, яка триває не менше року, вже просто сьогодні інакше не можливо. Цілком можливо, що зараз йде процес елементарного підкупу.
До речі, треба встановити, чи цей санаторій не був у віданні державного управління справами. Це взагалі закрита структура, яка як була корумпована, так такою і лишалася. Якщо це було поза їхнім відомством... ну, то, я думаю, що буде великий скандал, і, можливо, ще й до виборів.
Але я ще раз кажу, що я можу говорити в умовному часі, оскільки документів самих я не бачив.