Мені видається, що треба говорити не про те, чи є соціалісти в „чорних списках” чи немає. Сьогодні святих і безгрішних в якійсь одній політичній силі, правдоподібно до тої методики, яку запроваджує Луценко, просто немає.
Треба говорити про інші речі. Наприклад, про складання „чорних списків”. Мені це нагадує бажання Луценка в свій час співпрацювати з громадською організацією „Пора”. Саме вони складали списки, і, мені видається, що, на превеликий жаль, у міністра без кашкета не вистачило якихось ноу-хау, щоб ще щось презентувати українському суспільству. Тому він і запозичив методу „пористів” щодо цих списків. Я б не здивувався, якби він просто перекалякав ті списки у них.